Втрата близької людини — безперечно, одне з найболючіших випробувань у житті. Але її вплив на наше тіло може бути значно серйознішим, ніж здається на перший погляд.
У дослідженні Колумбійського університету, проведеному торік, науковці проаналізували, як пережита втрата впливає на біологічний вік людини. У дослідженні взяли участь 3963 особи, за якими спостерігали з дитинства до зрілого віку. Перша хвиля збору даних почалася ще у 1994 році, а остання — у 2018-му.
Майже 40% учасників пережили хоча б одну втрату у дорослому віці, між 33 і 43 роками. Особливу увагу дослідники приділили тому, як такі події впливають на біологічні процеси в організмі — зокрема, на «епігенетичні годинники», що дозволяють вимірювати біологічний вік за станом ДНК.
Результати показали: люди, які пережили дві або більше втрат, мали вищий біологічний вік порівняно з тими, хто не зазнав таких подій. Цей ефект особливо виражений у дорослих, де спостерігалася чітка залежність між кількістю втрат і пришвидшеним старінням організму.
«Мало досліджень вивчали, як втрата близьких на різних етапах життя впливає на ДНК, — зазначає докторка Еллісон Айєлло, провідна авторка дослідження. — Наше дослідження демонструє тісний зв’язок між втратою близьких — від дитинства до дорослості — і прискореним біологічним старінням».
Варто розуміти, що біологічний вік відрізняється від хронологічного. Хронологічний — це кількість років від народження, тоді як біологічний — це фактичний стан клітин і тканин. Якщо біологічний вік перевищує хронологічний, організм фактично старший, ніж має бути.
Зовнішні ознаки — зморшки, сивина, зниження рухливості — можуть вказувати на це, але насправді ключові зміни відбуваються на клітинному рівні, де проявляється ушкодження тканин, що потребує глибшої діагностики.
Науковці припускають, що основним чинником прискореного старіння може бути травма, викликана емоційною втратою. Такий стрес здатен провокувати депресію, когнітивні порушення та навіть серцево-судинні захворювання.
В українському контексті — на тлі війни, втрат рідних, еміграції, руйнування звичного життя — ця тема особливо актуальна. Серцево-судинні захворювання й так залишаються провідною причиною смертності в Україні, а тривалий емоційний стрес може ще більше погіршити ситуацію.
«Ми досі не до кінця розуміємо, як саме втрата впливає на здоров’я і тривалість життя, але біологічне старіння може бути одним із механізмів, — підсумовує докторка Айєлло. — Майбутні дослідження мають зосередитися на підтримці вразливих груп і наданні їм ресурсів для подолання втрат і травм».
Психологічна допомога, підтримка громад, родин і держави в часи втрат — це не лише питання емоційного добробуту, а й фізичного здоров’я нації.