Незалежно від того, чи засуджуємо ми лиходія в кіно або відчуваємо особисту образу, ми щодня даємо чомусь або комусь моральну оцінку. З точки зору нейропсихології, акт моральної оцінки ситуації неймовірно складний і має багато спільного з інтенціональностю. Однак, що якщо злочинець не хотів здійснювати жахливий вчинок? Виправдаємо ми його? Нове дослідження вивчило нейроанатомічну основу прощення.
У своєму новому дослідженні Джорджія Силани з Віденського університету розглянула реакції людського мозку, а точніше його верхньої скроневої борозни, на ту чи іншу інформацію ззовні.
Як пояснюють вчені, зріле, моральне судження про протиправне діяння ґрунтується не тільки на заподіянню шкоди, але також враховує намір і психічний стан злочинця. Коли між цими складовими є явна суперечність, найчастіше, намір ставиться вище результату дії.
Дослідження показало, що при виникненні суперечності між наміром і результатом дії під час формування судження, люди схильні фокусуватися на наміри. Цей показник вважається універсальною ознакою зрілих моральних суджень у багатьох культурах. Однак, необхідно було вивчити цей аспект з анатомічної точки зору, щоб зрозуміти, чи можуть відмінності в обсязі і структурі деяких областей мозку пояснювати відмінності в моральних судженнях.
Нейроанатомічна основа вибачення
Дослідники попросили 50 учасників виробити моральну оцінку 36 унікальних історій з чотирма можливими наслідками.
Після прочитання оповідань учасникам ставили запитання, за допомогою яких вони могли оцінити ситуацію: наскільки морально прийнятна поведінка людини, а також наскільки сильна його вина у скоєному?
Під час експерименту мозкова діяльність учасників аналізувалася за допомогою воксельної морфометрії – методики нейровізуалізації, яка дозволяє проводити цілісний аналіз змін мозку, одночасно зберігаючи високу ступінь специфічності конкретної його сфери.
Дослідники також використовували нейровизуалізацію для локалізації нейронних областей, відповідальних за менталізацію – здатність людини правильно оцінювати психічні стани (переконання, наміри і бажання інших, грунтуючись на їх поведінці.
Люди з розвиненою верхньою скроневою борозною більш схильні до прощення
У результаті вчені виявили зв’язок між відмінностями в ступені морального судження про ненавмисну шкоду і об’ємом лівої ділянки головного мозку.
Чим більший обсяг сірої речовини в верхній скроневій борозні, тим менше засуджуються ненавмисні злочини.
Таким, чином, можна зробити висновок: люди з розвиненою верхньою скроневою борозною менше за інших схильні до засудження.
Джерело: Likar.info