Озноб, біль у попереку і часте сечовипускання можуть говорити про наявність гострого пієлонефриту.

Пієлонефрит – найпоширеніше захворювання нирок. Це інфекційна хвороба, яка зачіпає чашково-мискову систему і паренхіму нирок. Збудниками захворювання можуть бути кишкова паличка, стафілокок, стрептокок, синьогнійна паличка та інші мікроорганізми.

Пієлонефрит може бути первинним і вторинним (вторинний розвивається внаслідок інших захворювань нирок), гострим і хронічним. Захворювання може вражати одну або обидві нирки. У першому випадку говорять про односторонній пієлонефрит, у другому – про двосторонній пієлонефрит.

Як в нирки проникає інфекція?

Хвороботворні мікроорганізми можуть потрапляти в нирки двома шляхами. Найчастіше інфекція просувається по сечовивідних протоках. При цьому бактерії з сечового міхура через сечовід потрапляють в нирки. Такий шлях називають висхідним.

Другий шлях потрапляння інфекції в нирку, коли мікроорганізми заносяться до цього органу з кров’ю. Такий варіант можливий, наприклад, при ангіні, туберкульозі, хронічному тонзиліті та інших інфекціях, «що мешкають» в інших органах.

Фактори, що сприяють пієлонефриту

Пієлонефрит однозначно викликається інфекцією, але існує ряд факторів, які провокують розвиток цієї хвороби. Вірогідність розвитку пієлонефриту збільшується при:

  • хворобах сечовивідних шляхів, зокрема таких, при яких порушується відтік сечі
  • каменях у нирках
  • пригніченому стані імунної системи
  • цукровому діабеті
  • хронічних захворюваннях
  • вагітності

Також сприяють виникненню пієлонефриту переохолодження, неправильне харчування, авітаміноз.

Симптоми гострого пієлонефриту

Виділяють кілька форм або стадій гострого пієлонефриту. Так розрізняють гострий серозний пієлонефрит і гнійний пієлонефрит. Гнійний пієлонефрит являє собою другу стадію захворювання.

Симптомами гострого пієлонефриту є:

  • різке підвищення температури до 39 ° С
  • біль в області попереку
  • часте сечовипускання
  • ниркова колька
  • головний біль
  • нудота
  • болі в м’язах і суглобах

Але прояв тих чи інших симптомів залежить від того, первинний або вторинний, серозний або гнійний у вас пієлонефрит.

Так первинний гострий пієлонефрит проявляється спочатку підвищенням температури, сильною пітливістю, головним болем, нудотою. При цьому больові відчуття в районі нирок можуть бути взагалі відсутні.

При вторинному гострому пієлонефриті в першу чергу проявляється ниркова колька, і тільки потім виникає підвищення температури, головний біль, нудота. Може з’явитися також біль у м’язах, суглобах, важкість у попереку. Болі часто носять нападоподібний характер.

При гнійному пієлонефриті біль у поперековому відділі стає сильною і постійною, поглиблюються і інші симптоми.

Діагностика

Гострий пієлонефрит – серйозне захворювання, яке потрібно якомога раніше діагностувати і почати лікувати. Для виявлення гострого пієлонефриту зазвичай призначають:

  • загальний аналіз крові
  • біохімію крові
  • загальний аналіз сечі
  • забарвлення сечі за Грамом
  • бактеріологічний аналіз сечі
  • ультразвукове дослідження
  • хромоцітоскопію або екскреторну урографію
  • комп’ютерну томографію або МРТ
  • радіологічні дослідження

Не обов’язково використовуються всі ці методи діагностики. Але важливо, щоб лікар міг точно визначити наявність пієлонефриту, його стадію і виявити збудника.

Лікування гострого пієлонефриту

Лікується захворювання за допомогою антибактеріальних препаратів різних груп. Одночасно важливо дотримуватися постільного режиму і дотримуватися дієти. Особливостями харчування при пієлонефриті є обмеження в їжі білків і вживання великої кількості рідини.

Якщо пієлонефрит виник на тлі іншої хвороби, то обов’язково одночасно треба лікувати захворювання, що провокує запалення нирок.

При правильному лікуванні хвороба повністю зникає протягом місяця. Але, щоб виключити перехід пієлонефриту в хронічну форму, як правило, лікування антибіотиками продовжують до 6 тижнів.

Небезпечні ускладнення

Вчасно виявлений і вилікуваний пієлонефрит найчастіше повністю виліковується, але якщо хворобу не лікувати, то ви ризикуєте перевести її в хронічну стадію. При хронічному пієлонефриті виникає затяжне запалення нирки, яке загрожує виникненням стійких порушень в роботі цього органу і появою ниркової недостатності.

Іншими неприємними варіантами розвитку хвороби є ускладнення у вигляді:

  • абсцесу нирки
  • апостематозного нефриту
  • карбункула нирки

Всі ці захворювання є різновид активного гнійного процесу, що проходить в нирці, і вимагають термінового оперативного втручання.

хронічний пієлонефрит протікає з ураженням нирок, тому і цистоскопія, і мікційна цістограмма необхідні для диференціальної діагностики. Лікування схоже, прогноз різний.

Щоб хвороба не повторилася

Щоб пієлонефрит не виник знову, людині, яка одного разу перенесла це захворювання, важливо уважно стежити за станом свого організму. Потрібно:

  • Раз на півроку відвідувати лікаря і робити аналізи.
  • Уникати переохолоджень.
  • Дотримувати особисту гігієну.
  • Своєчасно виявляти осередки інфекції в організмі і позбавлятися від них. Зокрема лікувати застуди, стежити за станом зубів.
  • Пити побільше рідини, це допоможе промивати нирки і перешкодить «влаштуватися» там бактеріям.

Ставтеся до свого здоров’я серйозно, бережіть нирки і будьте здорові!