Гастроентеролог Марина М’ягкова розповіла, чому нам хочеться солодкого, коли ми сумуємо, і в яких випадках від насолод відмовлятися не варто.
Насправді, далеко не всім у хвилини смутку та зневіри хочеться солодкого. Є поняття харчового програмування та харчового виховання. Як формується така модель поведінки?
«Дитина, будучи маленькою, бігла, впала, розбила коліно. Щоб його заспокоїти, йому дають цукерку. І таким чином у дитини поступово формується асоціативний ланцюжок: сумно — дали з’їсти солодке», — наводить приклад лікар.
Тобто батьки найчастіше самі формують харчові звички своїх дітей. Але крім неправильної харчової звички, бажання з’їсти солодке можна пояснити тим, що коли ми їмо солодощі, у нашому організмі виробляється гормон серотонін.
Але не варто заїдати тугу та смуток солодким. Це може призвести до ожиріння та інших проблем зі здоров’ям. Навіть якщо звичка заїдати сум солодким у вас вже є, ніколи не пізно її змінити.
Шоколад у невеликих кількостях може бути корисним, але за умови, що це натуральний шоколад із вмістом какао не менше ніж 60%. У складі шоколаду не повинно бути ароматизаторів та замінників цукру.
Солодкого також хочеться після інтенсивних розумових навантажень, тому що солодке глюкоза — це живильне середовище для головного мозку. Після активної розумової діяльності мозок завжди потребує глюкози. І в цьому випадку від солодкого в жодному разі не можна відмовлятися. Навпаки! Просто замініть шкідливе солодке (булки, цукерки, молочний шоколад, торти) на корисні джерела глюкози (фрукти, ягоди, натуральний шоколад).
А ще чергуйте розумове навантаження з фізичним, змінюйте види діяльності, рівномірно розподіляючи їх протягом дня. Тоді ваш мозок не постійно проситиме саме солодкого.
