Коли саме ви їсте — може мати набагато більший вплив на здоров’я серця, ніж ви думаєте. Нове дослідження показало: час прийому їжі може бути навіть вагомішим фактором ризику для серцево-судинної системи, ніж тривалість і якість сну.
Багато досліджень підтвердили: робота в нічну зміну пов’язана з підвищеним ризиком розвитку серцево-судинних захворювань. Однак нове дослідження, проведене у Mass General Brigham у США, свідчить: якщо їсти лише вдень, навіть працюючи вночі, це може допомогти знизити ризики, пов’язані з порушенням циркадних ритмів.
Провідний автор дослідження, професор медицини Франк Шеер, директор Програми медичної хронобіології в лікарні Brigham and Women’s Hospital, пояснює: «Наші попередні дослідження показали, що розсинхронізація між поведінковим режимом і внутрішнім біологічним годинником підвищує серцево-судинні ризики. Ми хотіли з’ясувати, як їх можна зменшити — і, здається, ключову роль у цьому відіграє час прийому їжі».
Раніше досліди на тваринах вже показали, що узгодження часу їжі з внутрішнім біоритмом допомагає зменшити негативні наслідки нічної активності. Це й стало підставою для експерименту за участю людей.
Для дослідження залучили 20 молодих здорових учасників, які протягом двох тижнів перебували в клінічному центрі. Вони не мали доступу до годинників, вікон або будь-яких електронних пристроїв, щоб їхній організм не міг орієнтуватися в часі.
Учасники дотримувалися так званого «протоколу постійної рутини»: залишались у слабо освітленому приміщенні, не змінювали положення тіла і щогодини вживали однакові перекуси. Потім їх поділили на дві групи: одна їла вдень і вночі (як більшість нічних працівників), інша — лише вдень.
Обидві групи мали однакову тривалість сну (денні «дрімоти»), тому будь-які відмінності в результатах не могли бути спричинені різницею в кількості сну.
Після симульованої нічної роботи дослідники перевірили зміни серцево-судинних показників і артеріального тиску. У групі, яка їла і вдень, і вночі, спостерігалося зростання факторів ризику для серця. А от у тих, хто харчувався лише вдень, ці показники залишались стабільними — хоча калорійність та склад їжі були однаковими. Єдиною різницею був саме час прийому їжі.
Хоча дослідження мало обмежену вибірку (що типово для такого роду лабораторних експериментів), його перевагою була повна контрольованість усіх умов: режиму сну, харчування, світла, активності та положення тіла. «Ми контролювали всі можливі чинники, які могли б вплинути на результати. Тому можемо з упевненістю сказати: саме час прийому їжі є вирішальним у змінах серцево-судинних ризиків», — наголосила співавторка дослідження, професорка Сара Челлаппа з Університету Саутгемптона.
Автори підкреслюють: необхідні подальші дослідження, щоб оцінити довгострокові наслідки харчування вдень і вночі. Але вже зараз результати обнадійливі: навіть проста зміна часу прийому їжі може мати великий позитивний вплив на здоров’я серця.
Це особливо актуально для тих, хто працює в нічні зміни — а таких в Україні, як і в усьому світі, чимало: медики, водії, охоронці, працівники сфери обслуговування. Уникнення або обмеження харчування вночі може також допомогти людям із безсонням, порушенням ритмів сну, а також тим, хто часто подорожує між часовими поясами.
Згідно з даними британського біобанку та дослідженнями Європейського товариства кардіологів, тривала нічна робота суттєво підвищує ризик серцево-судинних захворювань. Люди, які працюють у нічну зміну 10 і більше років, мають на 37% вищий ризик розвитку ішемічної хвороби серця порівняно з тими, хто працює вдень.