Запалення органів сечовивідної системі, що одержало в медицині назву пієлонефриту, може протікати в гострій та в хронічній формі. Це захворювання спостерігається майже в 2/3 пацієнтів з урологічними недугами. Його симптоми іноді нагадують ознаки циститу, радикуліту, простуди і навіть гастриту. Хронічний пієлонефрит небезпечний тим, що він може привести до тяжких наслідків, пов’язаних з нирковою недостатністю або сепсисом.
Основні причини виникнення пієлонефриту
Здебільшого причиною захворювання пацієнтів пієлонефритом вважається проникнення в організм інфекції. До бактерій, які можуть її викликати, відноситься:
- кишкова паличка;
- стафілокок;
- протей.
Як правило, у хворих виявляють декілька видів збудників. Небезпечна хвороба також може розвиватись на фоні нерегулярного відтоку сечі, недостатнього рівня кровозабезпечення нирок, зниження функціональності імунної системи, ігнорування правилами особистої гігієни. Пієлонефрит здебільшого розвивається як самостійна хвороба. Але він може виникати як ускладнення сечокам’яної хвороби, аденоми простати, захворювань жіночих статевих органів, цукрового діабету. В групі ризику захворювання знаходяться діти до семирічного віку, а також чоловіки, яким виповнилось 55 років, що страждають від аденоми простати. Пієлонефрит досить часто розвивається у молодих дівчат.
Симптоми хронічної форми захворювання
Як правило, хронічний пієлонефрит по зовнішнім ознакам нагадує звичайну застуду. Хвороба супроводжується такими ознаками:
- підвищена температура;
- слабкість в м’язах;
- головний біль;
- прискорене сечовиділення;
- ниючий біль в поперековій частині хребта;
- сухість в роті;
- блідість шкіри та набряки;
- больові відчуття в суглобах;
- збільшення діастолітичних показників артеріального тиску.
Як проводиться діагностування та лікування хронічного пієлонефриту
У медичному центрі Мати та Дитина для діагностування хронічного пієлонефриту застосовується лише якісне та ефективне обладнання. Пацієнтам рекомендується пройти:
- лабораторне обстеження;
- УЗО черевної порожнини та нирок;
- компьютерну томографію;
- рентген.
Ці методи дозволяють своєчасно виявити структурні зміни в уражених хворобою нирках. Лікування хронічного пієлонефриту проводиться комплексно. Запропонована відвідувачам лікувального центру терапія включає медикаментозні та фізіотерапевтичні технології. Вони забезпечують якнайскоріше видужування пацієнтів. При загостренні хвороби обов’язково призначається прийом антибіотиків. При необхідності проводиться заміна препаратів, так як бактерії дуже швидко перестають сприймати засоби протидії. Ефективними вважаються імуномодулятори, які підвищують опір організму інфекції. В комплекс лікування включаються вітамінні препарати. Лікування хронічного пієлонефриту – це довгий і важкий процес. Але при дотриманні всіх рекомендацій лікарів можна назавжди позбавитись від тяжкої хвороби.
*На правах реклами