Коли злоякісний процес в організмі людини провокує збої в процесі розподілу клітин крові, лікарі ставлять діагноз раку крові або лейкемія. Стати поштовхом до виникнення захворювання може чинник спадковості, атака слабкої імунної системи онковірусами, радіація, багаторічне куріння. Пацієнт може довгий час не підозрювати про свою хворобу через неспецифічність її симптомів.

Ознаки раку крові

Медицина не виділяє явних симптомів, властивих лейкозу, оскільки його прояви схожі багатьох типів онкозахворювань:

  • підвищення схильності до сезонних хвороб;
  • болі в суглобах;
  • збільшення лімфовузлів;
  • безпричинні підвищення температури;
  • нічна пітливість;
  • зниження ваги;
  • постійне відчуття розбитості.

На пізніх стадіях лейкемії з’являються виражені симптоми: пожовтіння білків очей, погіршення зору, головний біль, нудота. Підвищується крихкість судин, що провокує виникнення внутрішніх крововиливів.

Стадії лейкозу

Форми раку крові протікають по-різному.

Для гострої форми характерні такі стадії:

  • активний патологічний розвиток зі зниженням кількості еритроцитів;
  • ремісія — зменшення клінічних симптомів, показник незрілих кістковомозкових клітин не вище 5%;
  • рецидив — самопочуття хворого погіршується у зв’язку зі зростанням кількості нерозвинених лейкоцитів у крові;
  • термінальна стадія — розвиток некротичних процесів.

Для хронічної лейкемії характерні рання стадія, розгорнута зі скороченням продукування кістковим мозком нормальних клітин, і термінальна (коли ракові клітини поширюються у всьому організмі).

Діагностика та терапія лейкемії

Первинний огляд пацієнта передбачає перевірку лімфовузлів, мигдаликів, печінки та стану шкіри. Далі необхідно здати аналізи крові, КТ грудної клітки, гістологічні дослідження, коагулограма, ендоскопія.

Лікарями розроблені методи встановлення діагнозу та протоколи лікування раку крові, ефективні для стабілізації стану хворого та досягнення стабільної ремісії.

Стадія захворювання та його форма визначають вибір методів лікування:

  • під час гострої фази лейкозу застосовують хімієтерапію;
  • для полегшення хронічних проявів проводять пересадку кісткового мозку — виконується трансплантація;

Купірування неприємних симптомів можна досягти завдяки гемотерапії, оновленням кров’яних клітин здоровими лейкоцитами та тромбоцитами. Також можуть бути ефективними курси лікування антибіотиками.

Література:

  1. Стариков В. И. Клиническая онкология: учебное пособие для студентов медицинских вузов / В. И. Стариков, А. Н. Белый; Министерство здравоохранения Украины, Харьковский национальный медицинский университет. — Харьков: Коллегиум, 2011. — 336 с.
  2. Онкологія (За ред. І. Б. Щепотіна, В. Л. Ганула, І. О. Клименко. К.: Книга плюс, 2006. — 496 с
  3. Бережная Н. М., Чехун В. Ф. Иммунология злокачественного роста. Київ: Наукова думка. 2005. — 792 с.

*На правах реклами