Вчені Саратовського науково-освітнього центру “системи штучного інтелекту і нейротехнології” зробили відкриття про те, що швидкість вирішення когнітивних завдань у людей пов’язана з їх характерами. Докази існування такого зв’язку фахівці отримали, порівнявши результати опитувань щодо виявлення особливостей характеру з даними ЕЕГ мозку.

«Риси характеру і швидкість вирішення елементарних когнітивних завдань пов’язані між собою, і це можна відстежити по електричній активності головного мозку», – констатували дослідники при підведенні підсумків проекту.

В ході дослідження учасники проходили психологічне анкетування, а також виконували когнітивні тести. Їх мозкову активність при цьому фіксувала ЕЕГ. Експеримент показав, що успіх у вирішенні когнітивних завдань корелює зі здатністю справляється з проблемами. Тобто, якщо людина перестає вирішувати завдання, визнавши її надто важкою і не зробивши додаткових спроб знайти відповідь, то, швидше за все, вона і в житті легко здається при невдачах і схильна кидати справи незакінченими.

Читайте також:  Дієтолог назвала підбадьорливий напій для осені

За підсумками експерименту люди були поділені фахівцями на три групи. До першої увійшли ті, хто вирішує розумові завдання повільно, але ця повільність у них стабільна, без падінь мозкової активності. За словами вчених, такі люди схильні до одиночної роботі, вони демонструють критичне сприйняття дійсності розумом і найбільше побоюються будь-якої невизначеності.

У другій групі опинилися ті, хто міг вирішувати завдання швидше за інших – розумових ресурсів їх організм в цей момент витрачав більше в порівнянні з іншими. Ці «розумники», як показав опитувальник, відрізняються емоційною зрілістю і видатною здатністю до самоконтролю. Третю групу склали люди, які вирішували завдання повільніше за всіх. У них же виявився найнижчий рівень самоконтролю.

Читайте також:  Здорова звичка, яка перед сном шкодить серцю

«Між цими трьома групами виявилися відмінності і в швидкості реакції, і в рисах характеру. Ми спостерігали суттєву різницю в активності нервових клітин, в просторовому розподілі і амплітуді «мозкових хвиль», і вона означає, що рішення одних і тих же завдань головний мозок у різних людей неоднаково реагує», – зазначили автори роботи.

Фахівці вважають, що надалі отримані ними дані посприяють розробці систем штучного інтелекту.