Характерні бачення, які спостерігаються у людей, що пережили клінічну смерть, можуть викликатися ушкодженнями вух. Нове дослідження підтвердило підозри про те, що цей містичний феномен є причиною порушень зв’язку між зором і слухом.
Дослідники із Франції підтвердили теорію про те, що характерні бачення, що нібито доводять існування життя після смерті, є наслідком порушень у роботі вух людини. Протягом багатьох століть люди цікавилися подібного роду баченнями, з якими часто стикаються особи, що пережили клінічну смерть. Існують численні книги, узагальнюючі ці бачення, які нібито доводять існування іншого світу. В останні роки вчені припускали, що вестибулярні розлади, начебто витоків в середнє вухо або інфекцій нервів, розташованих неподалік від барабанних перетинок, можуть провокувати дані епізоди.
І ось тепер французькі дослідники з Aix-Marseille Université отримали перші переконливі докази того, що потойбічне бачення викликаються порушеннями зв’язку між нашою нормальною зоровою системою і вестибулярним апаратом. Вони проаналізували 210 пацієнтів, які отримували лікування різних розладів, пов’язаних із запамороченнями і вестибулярним апаратом ніби вушних інфекцій нервів і витоків в середнє вухо. Крім того, у контрольній групі знаходилися 210 їх ровесників за віком, у яких не було ніяких подібних порушень.
З’ясувалося, що більшість пацієнтів, які зазнали відчуття виходу з тіла, раніше стикалися із симптомами депресії, тривожних станів та деперсоналізацією, тобто розладом самосприйняття, що згодом лікарі і пов’язували з їх вестибулярними розладами. Саме ці порушення передували їх виходів з тіла. Серед учасників першої групи 14% стикалися з подібними баченнями. В контрольній групі таких було тільки 5%. Однак вони не страждали від вестибулярних розладів і запаморочень, але стикалися з деперсоналізацією, спровокованої депресією.
Джерело: MedikForum
