Багатьом з нас хотілося б, щоб у добі було більше годин — тоді ми могли б більше відпочивати, пише газета Dagens Nyheter. Але нове дослідження свідчить, що насправді для щастя нам потрібно щодня не більше двох годин абсолютно вільного часу.

Занадто багато вільного часу, у всякому разі більше, ніж п’ять годин на день, може погано позначитися на вашому психологічному стані.

“Більшість з нас часто в стресі. Я працюю повний робочий день, у мене двоє маленьких дітей, і чоловік мій теж працює. Деякі дні проходять в повному хаосі”, – розповідає дослідниця Кессі Могильнер Холмс (Cassie Mogilner Holmes), з якою ми спілкуємося по відеозв’язку. Сама вона знаходиться в своєму домашньому офісі в Лос-Анджелесі.

Вона піднімає кота, який заскочив на письмовий стіл, і зі сміхом багатозначно хитає головою.

“Мені іноді приходить в голову думка: А чи не кинути все і чи не відправитися на пустельний острів, де я змогла б відпочити? Дуже хотілося б самій отримати досвідченим шляхом відповідь на питання: а стали б ми щасливішими, якби відкинули все “треба” і робили лише те, що хочемо?”

Тому і була написана наукова стаття про вільний час і хороше самопочуття, яка вже розійшлася в багатьох ЗМІ по всьому світу.

“Я рада бачити, що наші висновки доходять до тих, кому вони дійсно потрібні, допомагаючи людям відчути себе краще і, застосовуючи нові знання, стати трохи щасливішими”.

Читайте також:  Мариновані огірки-здорова їжа? Що кажуть нутриціологи

Дослідження, яке Могильнер Холмс провела разом з колегами Маріссою Шаріф (Marissa Sharif) і Хелом Хершфілдом (Hal Hershfield) свідчить, що життя зовсім не обов’язково стала б краще, якби ми кинули все і робили тільки те, що самі хочемо, цілими днями безперервно. Вчені змогли довести це на основі безлічі опитувань і експериментів за участю безлічі американців.

Вони виявили, що поступове збільшення вільного часу призводить до того, що людина відчуває себе все краще, але ця тенденція перестає працювати, коли вільний час досягає двох годин на день. Після п’яти годин на день психологічне самопочуття людини починає, навпаки, погіршуватися.

“Нам, тим, хто постійно крутиться, як білка в колесі, корисно знати, що вже дві години на день — достатньо. А це не так вже недосяжно”.

Однак все не настільки однозначно. Коли вчені почали розбиратися з результатами більш детально, з’ясувалося, що і більше п’яти годин вільного часу в день може йти на користь психологічному самопочуттю людини, якщо він витрачає цей час на соціальні контакти або якісь заняття, які йому здаються продуктивними або повними глибокого сенсу.

«Це було б цікаво вивчити більш детально в майбутньому”.

Читайте також:  Названо вид перцю, який допомагає вберегтися від діабету та серцевих захворювань

Dagens Nyheter: чи не може вільний час, витрачений непродуктивно, сприйматися нами негативно через те, що стрес став зараз символом статусу-чимось, до чого люди навіть прагнуть?

“Може і так. Можливо, це сходить, наприклад, до протестантської трудової моралі”.

Почасти, звичайно, дослідження пов’язане з тим культурним контекстом, в якому проводилися опитування та експерименти — в даному випадку в США, де середня довжина робочого дня становить 8,8 годин, але бувають галузі, де необхідно працювати по 12 годин поспіль.

«Але та частина зібраних нами даних, яка свідчить про важливість соціального аспекту при виборі діяльності у вільний час, застосовна до всіх людей. Коли люди займалися якоюсь соціальною активністю, ми, вивчаючи їх психологічний стан, не виявили якийсь „максимум” вільного часу, після якого їм ставало б гірше».

Dagens Nyheter: а як щодо відпустки?

“Відпустка-це обмежений період часу. Наше ж дослідження стосувалося вільного часу, яким людина має в своєму розпорядженні в буденному житті”.

Dagens Nyheter: чи можуть ваші результати стати ліками для тих, хто постійно відчуває “часовий голод”, тобто, регулярно страждає від відчуття нестачі часу?

“Не знаю, чи можна це назвати ліками. Ясно одне-наші дослідження підтверджують, що” тимчасової голод ” дуже погано позначається на емоційному стані людини.

Особливо багато таких, хто почав його відчувати саме під час пандемії коронавірусу, коли ми переїхали в домашні офіси, межі між вільним і робочим часом розмилися, а батькам довелося допомагати дітям вчитися дистанційно при тому, що звичайні буденні турботи теж нікуди не поділися. З іншого боку, є й ті, хто під час пандемії став відчувати, що вільного часу у нього занадто багато — наприклад, через додаткові вихідні та скасовані заходи.

Читайте також:  Фахівці розповіли про небезпеку для здоров'я недоварених яєць

Ми наш науковий проект почали задовго до пандемії, але пандемія підсвітила значення часу в нашому житті».

Dagens Nyheter: що ви самі вважаєте найважливішою ідеєю у своєму дослідженні?

«Що більше не завжди означає краще, коли мова йде про повністю вільний час — принцип такий же, як і в багатьох інших сферах життя. Однак для нашого психологічного благополуччя важливо викроювати дві години на день, щоб займатися тим, що подобається».

Діяльність, яку вчені відносили до “вільного часу”:

● Розслаблення і побутові розваги (телевізор, ігри, повне неробство)

● Подорожі заради відпочинку і спілкування

● Стать

● Відвідування спортивних заходів в якості глядача

● Спілкування з іншими людьми — друзями, родичами

● Відвідування заходів, пов’язаних з мистецтвом і розвагами (похід в кіно або на виставку)

● Спортивно-розважальні заходи, такі як їзда на велосипеді, риболовля, гольф, біг або йога.

Додайте UkrHealth в обрані джерела Додати в обрані Google News