ГоловнаЗдоров'я А-ЯБезпліддя чоловіче і жіноче: методи діагностики та ліки

Безпліддя чоловіче і жіноче: методи діагностики та ліки

Безпліддя може бути наслідком проблем зі здоров’ям у одного або обох партнерів. За статистикою причиною відсутності вагітності є чоловіче безпліддя – у 46-48 % пар. Вплив жіночого безпліддя дещо вищий – у 52-54 % пар.

Безпліддя чоловіче і жіноче

Успішне запліднення неможливе без гармонійної взаємодії жіночої та чоловічої статевої системи. Для цього необхідна наявність наступних чинників:

  • Наявність здорових яйцеклітин
  • Наявність необхідної кількості життєздатних сперматозоїдів
  • Відсутність причин і факторів. перешкоджають транспортуванні сперматозоїдів до ампуллярному відділу маткових труб – місця злиття їх з яйцеклітиною
  • Подальший безперешкодний транспорт ембріона в порожнину матки жінки для закріплення там і подальшого розвитку.

Сучасні медичні технології дозволяють допомогти мати дитину практично кожній жінці. Безнадійних випадків немає. Але краще не затягувати вирішення проблеми до 35 років. Кваліфікований лікар зуміє підібрати оптимальний метод для отримання результату. Тому не варто впадати у відчай і відкладати візит до фахівця при відсутності вагітності протягом року. Чим раніше ви звернетеся за допомогою до медиків, тим швидше станете щасливими батьками здорової дитини.

У медичній практиці зустрічається чимало випадків комбінованого безпліддя, при якому в обох подружжя є проблеми, що перешкоджають виникненню бажаної вагітності. Подібні порушення репродуктивних функцій у партнерів фіксуються у 30 % всіх випадків неможливості завагітніти.

Коли слід звернутися до фахівців

Для початку слід визначитися з самим поняттям «безпліддя». Пара вважається безплідною у разі, якщо подружжю не вдається завести дитину протягом року регулярного статевого життя, якщо обидва партнери не застосовують при цьому ні один з методів контрацепції.

Якщо це визначення ви можете віднести до себе, то відкладати відвідування фахівця надовго не варто.

До якого лікаря слід звернутися чоловікові і жінці при підозрі на безпліддя? Чоловікам для початку потрібно звернутися до уролога або андролога, а жінці до гінеколога. Саме ці фахівці зуміють визначити які аналізи потрібно здати, а також рекомендувати пройти відповідні дослідження. Надалі можливо знадобляться консультації лікарів та інших спеціалізацій, наприклад, ендокринолога.

Як підготуватися до візиту лікаря

Перед візитом до лікаря немає необхідності здавати якісь аналізи. Досить захопити з собою наявні медичні документи і бути готовим до відвертої розмови з фахівцем..

На першому прийомі, як правило, лікар запитує пацієнта, намагаючись з’ясувати причини можливого безпліддя, особливості статевого життя і наявність спадкової схильності.

Потім лікарем складається план необхідних досліджень, що включає аналізи, діагностичні процедури і консультації вузьких фахівців. Найбільш часто обстеження починають з спермограми чоловіка. Що стосується жінки, то їй пропонується здати цілий спектр аналізів. В кожному окремому випадку лікар визначає необхідність того або іншого заходу.

Діагностика безпліддя пари

Визначити причину безпліддя у більшості випадків неможливо без залучення до обстеження обох подружжя. Дані статистики свідчать, що комбінованим безпліддям страждає третина пар, які звернулися за допомогою до фахівців.

В процесі вивчення проблеми обом партнерам обов’язково пропонується здати аналізи на наявність хвороб, що передаються статевим шляхом (гонорея, хламідіоз, мікоплазмоз, трихомоніаз, уреаплазмоз).

Від чоловіка в першу чергу потрібно зробити спермограму. У разі задовільного результату, діагностичний процес більшою мірою зосереджується на жінці.

Діагностика чоловічого безпліддя

Діагностування безпліддя у чоловіків проводиться в кілька етапів. В першу чергу, чоловічий лікар в першу чергу уточнює індивідуальні особливості статевого життя, інформацію про перенесені операції, захворюваннях, здатних негативно позначитися на репродуктивній функції. У подальшому лікар проводить фізикальне обстеження (огляд яєчок, вен і т. д.)

До чоловічого безпліддя часто призводить зміна якості сперми і властивості сперматозоїдів. Для виявлення таких порушень робиться спермограма. В залежності від кількісних характеристик сперми визначають наступні патології:

  • недостатня кількість або відсутність еякуляції (аспермія) ;
  • мала концентрація в еякуляті сперматозоїдів (олігоспермія) ;
  • відсутність сперматозоїдів (азооспермія);
  • порушення структури і форми сперматозоїдів (тератоспермія);
  • поєднання відхилень у показниках сперми (олігоастенотератозооспермія);
  • підвищена кількість мертвих сперматозоїдів (некроспермія);
  • слабка рухливість сперматозоїдів (астеноспремія).

При нормальному об’ємі сперми (2-6 мл), в одному мілілітрі міститься в середньому 20 мільйонів сперматозоїдів, 60% з яких повинні бути здорові і добре рухливі.

При виявленні порушень у спермограмі чоловікові пропонується пройти лабораторні дослідження на рівень гормонів (статевих, щитовидної залози та інших).

Крім того чоловіків направляють на трансректальне УЗД передміхурової залози та інших органів малого тазу, щоб виявити аномалії розвитку статевої системи та отримати інформацію про можливу облітерацію сім’явивідних шляхів.

При підозрі на безпліддя у зв’язку з порушенням функції яєчок чоловіків направляють на УЗД органів мошонки.

Додаткові методи дослідження

MAR-тест – виявляє імунне безпліддя, коли організм виробляє антитіла на власну сперму. Суть тесту полягає в дослідженні придатків і яєчок з допомогою УЗД в поєднанні з доплерометрією. Отримані результати дають можливість виключити фізіологічні, хірургічні та запальні порушення.

ТРУЗД – проводиться для більш детального дослідження стану органів чоловічої репродуктивної системи.

Значні порушення сперматозоїдів нерідко служать приводом провести генетичне дослідження. Крім того, для виявлення непрохідності сім’явивідних проток використовується двостороння генітографія.

Гормони у чоловіків справляють вплив не тільки на їх лібідо, але і на нормальне протікання сперматогенезу. Тому важливо визначити який у пацієнта рівень тестостерону, пролактину, ФСГ і ЛГ. Такий вид діагностики зазвичай призначається при олігозооспермії, гіпогонадизмі та азооспермії .

Діагностика інфекційних захворювань

ІПСШ (інфекції, що передаються статевим шляхом) також досить часто провокують розвиток безпліддя. Тому проводиться дослідження для визначення всіх статевих інфекцій за мазком з сечовипускального каналу. У разі запального процесу, виявлення лейкоцитів і бактерій у спермі проводиться аналіз секрету і посіву сперми. Дуже часто таким чином виявляється простатит.

Мікроскопічні дослідження

Підвищений рівень вільних радикалів загрожує ушкодженням мембрани сперматозоїдів, а також їх ДНК хромосоми. Тому даний вид діагностики проводять, щоб з’ясувати основну причину захворювання, хімічні порушення на голівці сперматозоїда, що ускладнюють проникнення його в яйцеклітину виявляє акросомальна реакція .

Для повноти картини в разі, якщо інші методи не виявили проблеми, то на розсуд лікаря можуть призначатися:

  • мікроскопічне дослідження сперматозоїдів під електронним мікроскопом,
  • тест Шуварского,
  • розгорнута спермограма за Крюгеру,
  • біохімія еякуляту, біопсія яєчок,
  • проба Курцрока-Міллера,
  • визначення онкомаркерів.

Ліки для лікування чоловічого безпліддя

Схема застосування препаратів для лікування чоловічого безпліддя підбирається лікарем індивідуально для кожного чоловіка. Тільки за таких умов можливо досягти якнайшвидшого відновлення всіх порушених функцій.

Препарати, які можуть призначити при чоловічому безплідді:

Гормональні препарати (після попередньої оцінки базового гормонального профілю). Деякі з них використовуються для стимуляції сперматогенезу, інші є похідними для формування статевих гормонів.

Антибактеріальні препарати. Ця група ліків призначається при запальних захворюваннях статевих органів. При цьому лікар враховує чутливість мікрофлори пацієнта до препарату.

Препарати, які містять L-карнітин – речовина, яка бере участь у процесі сперматогенезу.

Вітаміни, вітамінно-мінеральні комплекси та фітопрепарати, що містять вітамін Е і цинк, які позитивно впливають на сперматогенез.

Актовегін і Трентал – покращують мікроциркуляцію.

Діагностика жіночого безпліддя

Жінки для діагностики безпліддя проходять наступні обстеження:

  • Діагностична лапароскопія – проводиться для визначення прохідності маткових труб.
  • Визначення гормонального фону – для визначення порушень в роботі яєчників та інших ендокринних органів, що відповідають за синтез і надходження гормонів у кров.
  • Фолікулометрія і УЗД органів малого тазу – для спостереження за розвитком ендометрію і домінантного фолікула в певні дні циклу.
  • EFORT-тест для визначення функцій яєчників та їх оваріального резерву.
  • Розширена гемостазіограма – з метою виключення умов для утворення тромбів у зв’язку з надмірною густотою крові або кровотеч у зв’язку з дуже сильним її розрідженням. Подібні відхилення здатні викликати загибель ембріона, ДВЗ-синдром, завмирання вагітності.
  • Аналіз на гомоцистеїн – для виявлення причини невиношування вагітності.
  • Обстеження поліморфізмів генів системи гемостазу – допомагає виявити генетичні фактори плацентарної недостатності, затримки росту плода і його невиношування.
  • Обстеження на аутоантитіла – допомагає виявити наявність аутоімунних порушень.
  • Імунограма.

Це основні обстеження, яке потрібно пройти кожній жінці для діагностування безпліддя. Лікар у кожному окремому випадку визначає які аналізи треба здати, щоб точніше визначити причину захворювання і призначити найбільш підходяще лікування, здатне допомогти їй успішно завагітніти.

Ліки для лікування жіночого безпліддя

Лікарські препарати в основному призначаються жінкам, у яких є проблеми з овуляцією і є первинним лікуванням безпліддя. Ці ліки приймаються орально або в ін’єкціях, стимулюють вироблення гормонів, які в свою чергу провокують або регулюють овуляцію.

Найбільш часто лікарі виписують :

1.Гормони у таблетках

Кломід або Серофен (Кломіфен). Приблизно у 60%- 80% жінок, які приймають кломіфен, регулюється овуляція і у половини настає вагітність. Найчастіше призначають три цикли прийому.

2. Гормони в ін’єкціях

При відсутності результату після лікування Кломідом лікар може призначити ін’єкції гормонів, що стимулюють овуляцію. А саме:

  • Людський хоріонічний гонадотропін (hCG), Овидрель, Профаси, Прегніл, і Новарел – використовують у комплексі з іншими препаратами, що стимулюють роботу яєчників і вихід зрілої яйцеклітини.
  • Фолікулостимулюючий гормон (FSH), Фертинекс,Фолістим, Гонал-Ф і Бравель.
  • Людський менопаузальному гонадотропін (hMG), Метродин, Регронекс і Пергонал – застосовують спільно з лютеинизирующим і фолікулостимулюючим гормонами.
  • Лютрепульс, Золадекс, Фактрел і Гонадолиберин (Gn-RH) – для стимуляції вироблення гіпофізом лютеїнізуючих та фолікулостимулюючих гормонів.
  • Гонадоліберин агоніст (GnRH агоніст), Синарел, Нафарелин, Золадексу Люпрон
  • Гонадоліберин антагоніст (GnRH антагоніст), Цетротид і Антагон – для лікування безлічі проблем з фертильністю і стимуляції таким чином овуляції у жінки.

3. Інші ліки

Аспірин (після консультації з лікарем) – у деяких випадках застосовується для зниження ризику невиношування дитини.

Гепарин – застосовується для жінок, які мали повторні викидні, для зниження ризику невиношування.

Антагон (гениреликс ацетат) – застосовується з метою пригнічення передчасної овуляції у жінок.

Достинекс і Парлодел (каберголін та бромокриптин) для зменшення розміру пухлини гіпофіза, здатної знизити овуляцію і зниження рівня гормону пролактину.

На закінчення хочеться відзначити, що ніколи не варто опускати руки. Спільні зусилля вас і фахівців-медиків обов’язково допоможуть отримати бажаний результат!