Ми попросили Кирила Петрова, к. м. н., головного рентгенолога мережі діагностичних центрів, пояснити, чому не треба боятися робити МРТ і рентген, і розвіяти всі міфи, пов’язані з цими методами дослідження (а їх, на жаль, багато).
Чим відрізняється МРТ від рентгена
— Перша й головна відмінність двох методів полягає в тому, що магнітно-резонансні томограми — це пошарові зображення, що дозволяють побачити частини тіла зсередини, на зрізах, а рентгенограма — це суммаціонне (або проекційне) зображення, при якому об’єкти складаються в площині зображення. Тому точно локалізувати той чи інший об’єкт по рентгенограмі непросто, а іноді і зовсім неможливо.
Друга відмінність полягає в принципі отримання зображень. МРТ заснована на реєстрації відбитих радіочастотних імпульсів протонів, що коливаються в одній фазі (резонанс). Тобто спочатку потрібно змусити всі протони коливатися в резонансі (для цього пацієнт поміщається в сильне магнітне поле), після чого впливати на них радіочастотними імпульсами, виміряти відбитий радіосигнал і на його основі обчислити МР-томограму. Як бачите, іонізуюче випромінювання в МРТ не використовується — на відміну від рентгенографії та комп’ютерної томографії, які засновані на впливі іонізуючого випромінювання (рентгенівського) та реєстрації на плівці або цифровому детекторі ступеня його поглинання в тканинах.
З цього виникає третя відмінність методів: контрастність МРТ дуже висока в структурах, що містять водень (тобто вода і органічні молекули, з яких складається більшість тканин в організмі), і низька в структурах, його не містять (наприклад повітря в легенях і кальцій в кістках). У той час як на рентгенограмах і комп’ютерних томограмах без додаткового контрастування вкрай складно розрізнити нюанси будови м’якотканинних структур, проте легені і кістки візуалізуються відмінно.
— Різна область застосування двох методів у сучасній медицині випливає з описаних вище особливостей: рентгенографія частіше використовується для візуалізації кісткових змін (наприклад, при переломах кісток) і органів, які містять повітря — легені, навколоносових пазух, а МРТ — для візуалізації м’якотканинних структур (головний мозок, органи черевної порожнини і тазу, суглоби). Таким чином, на відміну від рентгена, МРТ дозволяє оцінити хрящі, меніски, зв’язки та інші м’якотканинні структури, які в першу чергу страждають при хронічних дегенеративних та травматичних змін.
Я б не сказав, що МРТ призначається частіше, ніж рентгенографія. У травмпункті, наприклад, в більшості випадків достатньо швидкого, простого і недорогого рентгенівського обстеження. Крім того, МРТ не дозволяє безпосередньо побачити лінію перелому кістки без зміщення, лише за непрямими ознаками (набряк кісткового мозку), тому при переломах також найчастіше призначається рентгенографія та комп’ютерна томографія.
Візуалізація структур середнього вуха (слухові кісточки, барабанна порожнина і так далі) майже неможлива на МРТ — орган слуху в основному складається з кісткової тканини і повітряних порожнин, тому головним методом візуалізації скроневої кістки служить комп’ютерна томографія, заснована на рентгенівському випромінюванні. МРТ не дозволяє робити функціональні дослідження, наприклад знімки хребта в згинання/розгинання для виявлення нестабільності зчленування між хребцями або знімки стопи під навантаженням в положенні стоячи для діагностики плоскостопості — в таких ситуаціях рентгенограми як і раніше актуальні.
Однак з розвитком високотехнологічних методів лікування потрібно і більш високотехнологічна діагностика. Сучасний нейрохірург в звичайних умовах не піде на видалення пухлини мозку без якісно виконаної МРТ головного мозку. Сучасний травматолог перед артроскопією обов’язково призначить МРТ суглоба, а гінеколог перед лапароскопічною резекцією яєчника — МРТ малого тазу. Лікарям більше не хочеться оперувати «наосліп», за принципом «зараз розріжемо і подивимося». Нерідко такі операції закінчуються відразу після розрізу, наприклад, коли «раптово» перед очима відкривається неоперабельная пухлина або випадково перетинається «надкомплектна» судина, яку можна було виявити на передопераційному дослідженні. У результаті пацієнт втрачає кров або орган, а операційна бригада — час і нерви в операційній. Найчастіше велика популярність МРТ пов’язана саме з бажанням мати точну «карту місцевості» при плануванні серйозного лікування.
Який з двох методів — рентген або МРТ — представляє небезпеку для здоров’я людини
Як ми вже говорили, МРТ заснований на впливі магнітного поля і низькоінтенсивних радіочастотних імпульсів. Єдиний вплив на людину — мінімальний нагрів зони дослідження (ефект НВЧ-печі). Однак потужність радіочастотних хвиль в МРТ невелика, до того ж програмне забезпечення томографа блокує можливість значного перегріву, так що побоюватися бути заживо звареним в тунелі МРТ не варто. Виняток становлять новонароджені діти: мала вага у поєднанні з недосконалою терморегуляцію, особливо на трьохтеслових МРТ, можуть стати причиною значного перегріву. Однак на щастя, новонароджені МРТ потрапляють нечасто, і для цих випадків є спеціальні програми і фахівці.
Всередині апарату МРТ під впливом магнітного поля можуть пошкоджуватися електронні пристрої (наприклад кардіостимулятори) і зміщуватися металеві предмети (наприклад не витягненні осколки після кульового або мінно-вибухового поранення). Так що перед тим як пацієнт потрапляє на дослідження, його ретельно опитують і обстежують для виключення протипоказань.
В цілому ж МРТ — абсолютно нешкідливий метод, і частота його застосування не обмежена.
Рентгенографія і КТ засновані на іонізуючому випромінюванні; воно пов’язане з ризиками для людини — може провокувати виникнення онкологічних захворювань. Саме тому в медицині діє правило ALARA, згідно з яким вплив іонізуючого випромінювання повинен бути зведений до розумного мінімуму. Ключове слово в цьому визначенні — розумний. Тобто лікар призначає обстеження виходячи з того, що ризик від непроведенного дослідження для цього пацієнта (неправильний діагноз і лікування) вище, ніж потенційна шкода від самого обстеження.
Чим небезпечне іонізуюче випромінювання
Особливість рентгенівського випромінювання в тому, що воно володіє хорошою проникаючою здатністю і може впливати на весь обсяг досліджуваної зони. Пояснення шкідливого впливу іонізуючого випромінювання для простоти розуміння можна звести до пошкодження ДНК клітин, що діляться, і, як наслідок, до виникнення мутацій, що ведуть до утворення пухлин. Далі, щоб нівелювати негативний відтінок слів «випромінювання» та «пухлини», мені доведеться навести кілька цифр.
Почнемо з того, що у променевого навантаження є своя одиниця виміру — мілізіверт (мЗв/mSv). Один мЗв — це:
- 4-8 рентгенівських знімків;
- 1-2 низькодозових КТ легенів;
- 0,05—0,5 звичайних діагностичних КТ-досліджень;
- 20 трансатлантичних перельотів (один переліт — ~0,05 мЗв);
- 100-120% природної річний фонової дози, яку ми отримуємо від природних джерел радіації (земля, граніт, бетон, космічна радіація і інше).
Тепер про ризики. За даними IRCP, ризики раку, викликаного додатковим променевим навантаженням, наступні:
Тобто одна КТ грудної клітини з променевою навантаженням 5 мЗв збільшує ризик захворіти на рак на 0,0000275%. Порівняйте з ризиком потрапити в ДТП, коли сідаєте в таксі чи за кермо, і робіть висновки самі.
— Головне — зрозуміти, що медичної радіації не потрібно боятися, ризики мізерно малі, особливо порівняно з ризиком неправильної діагностики і неправильного або несвоєчасного лікування захворювання. Потрібно розуміти, що причин виникнення онкологічних захворювань дуже багато — вони не обмежуються впливом випромінювання. Так що неправильно сприймати кожен випадок виявлення онкологічного захворювання як результат пройденої пацієнтом рентгенографії або КТ.
В яких методах діагностики використовується іонізуюче випромінювання
Як ми вже говорили, крім власне рентгенографії, рентгенівське випромінювання використовується в комп’ютерній томографії. Відмінність КТ від рентгенографії в тому, що рентгенівська трубка і детектор обертаються навколо пацієнта, створюючи не проекційні, а по-зрізові зображення, як і МРТ. При роботі КТ рентгенівська трубка генерує випромінювання на один-два порядки довше, ніж при рентгенографії, при цьому інтенсивність самого випромінювання теж, як правило, вища, ніж при звичайному рентгенівському знімку. Все це призводить до підвищення променевого навантаження на один-два порядки порівняно з рентгенографією — така ціна, яку нам доводиться платити за істотно більшу інформативність КТ.
Існує ціла група радіонуклідних досліджень (сцинтиграфія, ПЕТ, ОФЕКТ) — вони засновані не на реєстрації ослаблення зовнішнього рентгенівського випромінювання, а на введенні в організм радіоактивних препаратів, які, накопичуючись в уражених органах і тканинах, виділяють заряджені частинки (наприклад позитрони). Ці частинки уловлюються спеціальними детекторами, в результаті чого будується проєкційна (сцинтиграфія) або по-зрізові (ПЕТ, ОФЕКТ) зображення частини тіла, за яким можна визначити рівень обміну речовин в різних тканинах. Так як метаболізм в пухлинах істотно відрізняється від метаболізму нормальних тканин, радіонуклідні методи дуже широко застосовуються в онкології, хоча у них є й інші області застосування.
Які існують протипоказання для проведення МРТ та рентгену
До абсолютних протипоказань для МРТ належать:
- встановлений кардіостимулятор або інші незнімні електронні медичні пристрої;
- наявність в зоні дослідження осколків або інших феромагнітних об’єктів (деякі встановлені в XX або початку XXI століття ортопедичні металоконструкції, окремі види протезів серцевих клапанів, внутрішньочерепні судинні кліпси).
В інших випадках МРТ абсолютно нешкідлива і може виконуватися без обмеження по частоті і тривалості дослідження.
Для рентгенографії абсолютних протипоказань немає: за життєвими показаннями її можна виконувати і вагітним та новонародженим. Проте зважаючи більшої схильності дитячого організму ризику іонізуючого випромінювання, рентгенівські обстеження дітям і вагітним намагаються мінімізувати.
— Таким чином, якщо людина хворіє і з цього приводу змушений обстежитися методами променевої діагностики, норм для нього не існує — обстеження потрібно проходити з тією частотою, з якою призначив їх лікуючий лікар (нагадаю, що лікар керується правилом ALARA). Так що не варто переживати, якщо вам виконали дві або три рентгенограми за день — однозначно у лікаря є на те підстави, і він розуміє, що відмова від дослідження несе істотно більші ризики, ніж мікроскопічний ризик від іонізуючого випромінювання.
Джерело: The challenger
