Вміст:
Опис
Анемія – це захворювання, що характеризується недоліком еритроцитів або гемоглобіну в крові.
У дітей до року можливий розвиток усіх видів анемій (і спадкових, і аутоімунних, і постгеморагічних тощо), але найчастіше вона зумовлена дефіцитом речовин, необхідних для нормального кровотворення (заліза та інших мікроелементів, білків, вітамінів).
Статистично анемія більше характерна для дітей 2 півріччя – у них виснажуються неонатальні запаси заліза, а надходить заліза з їжею недостатньо.
Симптоми
При гострій крововтраті під час пологів дитина буває дуже блідою, має низький артеріальний тиск (шок), тахікардію і порушення дихання.
При залізодефіцитній анемії відзначаються такі симптоми: блідість, сухість і лущення шкіри, холодні руки і ноги, дистрофія волосся і нігтів, ангулярний стоматит, атрофічний глосит, відрижки, блювота, нестійкий стілець.
Такі діти дуже збудливі або мляві і апатичні, сонливі, відстають в психомоторному, мовному і фізичному розвитку. У них спостерігається задишка, тахікардія, шуми і приглушені тони серця.
Діти з анемією схильні до інфекцій, в тому числі до формування хронічних вогнищ.
Причини
Анемія у новонародженого може бути наслідком втрати крові, надмірного руйнування або порушення вироблення еритроцитів, а також поєднання цих факторів. Дитина може втратити значну кількість крові під час пологів, якщо плацента передчасно відділяється від стінки матки (передчасне відшарування плаценти) або рветься пуповина.
У недоношеної дитини на 1-2 місяці життя часто розвивається так звана рання анемія недоношених. Її причина-посилений розпад еритроцитів з фетальним гемоглобіном при недостатній для вироблення нових еритроцитів морфо-функціональної зрілості кісткового мозку.
При деяких захворюваннях, наприклад гемолітичної хвороби новонароджених, велика кількість еритроцитів руйнується під дією антитіл, що виробляються під час вагітності в організмі матері проти еритроцитів плоду.
Еритроцити можуть руйнуватися занадто швидко при спадковому захворюванні, що характеризується неправильною формою еритроцитів. Прикладом є спадковий сфероцитоз, при якому еритроцити мають сферичну форму.
Швидке руйнування еритроцитів відбувається, якщо вони містять патологічний гемоглобін – наприклад, при серповидноклітинної анемії або таласемії.
Внутрішньоутробна інфекція (токсоплазмоз, краснуха, цитомегаловірусна інфекція, простий герпес або сифіліс) теж може супроводжуватися швидким руйнуванням еритроцитів.
Аліментарна залізодефіцитна анемія (пізня анемія недоношених) зустрічається у дітей у віці 3-4 (у недоношених) або 6-7 (у доношених) місяців, якщо вони отримують харчування з низьким вмістом заліза. Причина цієї анемії – в виснаженні запасів заліза, створених внутрішньоутробно, при дефіциті його надходження і засвоєння.
Діагностика
Легкі ступені залізодефіцитної анемії можуть клінічно ніяк не проявлятися, тому велике значення в діагностиці набувають дані лабораторних досліджень. В загальному аналізі крові рівень гемоглобіну нижче 110 г/л, колірний показник нижче 0,8; рівень сироваткового заліза нижче 120 мкмоль/л, а загальна залізозв’язуюча здатність сироватки вище 60 мкмоль/л.
Для серповидноклітинної анемії характерна особлива форма еритроцитів, що добре видно під мікроскопом.
Гемолітичні анемії характеризуються великим підвищенням рівня білірубіну в крові і рівня сироваткового заліза.
Лікування
Дитині, яка втратила значну кількість крові під час пологів, негайно проводять переливання крові. Якщо анемія викликана надмірним руйнуванням еритроцитів, роблять обмінне переливання крові, при якому кров дитини повільно замінюють донорською кров’ю. Пошкоджені еритроцити, білірубін і антитіла від матері під час обмінного переливання крові видаляються з організму дитини. Лікування залізодефіцитної анемії полягає в призначенні препаратів заліза. Якщо розвиваються симптоми тяжкої анемії, може знадобитися переливання крові.
Профілактика залізодефіцитної анемії у дітей повинна проводитися ще на стадії їх внутрішньоутробного розвитку. Необхідно лікувати анемію вагітних, якщо вона діагностована, здійснювати профілактику недоношування і токсикозу вагітних, вагітна повинна приймати вітаміни і мікроелементи.
Новонародженому потрібно забезпечити адекватне вигодовування, своєчасне лікування рахіту, дистрофій, інфекційних, в першу чергу шлунково-кишкових захворювань. Дітям (особливо з груп ризику: від матерів з анемією, які перенесли пізній токсикоз вагітності, недоношеним, з малою масою тіла при народженні, від багатоплідної вагітності, швидко зростаючим, що перебувають на нераціональному штучному вигодовуванні) необхідно регулярно робити аналізи крові.