З проблемами порушення мікрофлори стикаються не залежно від віку і статевої приналежності. Проте варто зауважити, що після дисбактеріозу у грудних дітей, наступною найбільшою групою ризику виступають представниці прекрасної статі. Це пояснюється взаємозв’язком наявності порушень в травному тракті з можливістю розвитку дисбактеріозу піхви. Часто ці проблеми провокують появу один одного. Тому при виявленні однієї, необхідно проводити профілактичну терапію по боротьбі з іншою. Ми з’ясували, які бувають способи лікування дисбактеріозу, і як розпізнати дисбактеріоз.
Дисбактеріоз – що це таке?
При появі на світ дівчинки її піхва стерильна, протягом декількох днів вона заселяється бактеріями, для існування яких кисень не потрібен, це – стафілококи, анаероби і стрептококи. У період статевого дозрівання під дією гормонів відбуваються зміни в складі флори. В організмі здорової жінки можуть “проживати” близько 40 видів бактерій. Основну масу складають лактобактерії і біфідобактерії. Всі вони знаходяться в безпечному рівновазі по відношенню один до одного і організму в цілому, також, вони не дозволяють розвиватися іншим бактеріям і контролюють свою власну чисельність.
Самими корисними для організму жінки вважаються лактобацили, які здатні пригнічувати ріст шкідливих мікробів, виробляючи перекис водню. Рівень їх захисту перевищує потенціал більшості антибіотиків. Значення нормальної мікрофлори, на думку більшості фахівців, настільки велике, що її називають мікроекологічною системою організму, яка відповідає за репродуктивні функції жінки.
Під дією різних умов може виникнути порушення в цій рівновазі – дисбактеріоз (дисбіоз). Суть якого полягає в тому, що колонії одних мікроорганізмів виростають і придушують всі інші.
Фактори розвитку дисбактеріозу
- стресові ситуації;
- переохолодження;
- лікування антибіотиками;
- гормональні зміни – період вагітності або прийом контрацептивів;
- інфекційні захворювання;
- проблеми з шлунково-кишковим трактом;
- неправильне використання засобів гігієни в період місячних.
Симптоми захворювання
Поява роздратування і свербіння в статевих органах, наявність рясних нетипових виділень з характерним запахом, сухість і дискомфортні відчуття при статевому акті. Ці прояви можуть мати різну ступінь вираженості, від сильних до малопомітних. Дисбіоз має хронічний характер з періодами загострень і ремісій.
Дисбактеріоз кишечника проявляється у відчутті тяжкості, здутті, порушенні дефекації, втрати апетиту, розвитку авітамінозу, можливості появи гастриту або виразки.
Діагностика дисбактеріозу
Для точної діагностики захворювання профільний фахівець проводить огляд, призначає мікробіологічний аналіз мазків і бактеріологічний посів для визначення складу мікрофлори.
Методи лікування дисбактеріозу
Грамотне лікування дисбіозу повинно проводитися одночасно в декількох напрямках:
- придушення бактерій, що пригнічують розвиток інших організмів;
- відновлення нормальної мікрофлори;
- відновлення імунітету всього організму жінки в цілому.
Першим етапом є усунення порушень мікрофлори. У тому випадку, якщо дисбіоз виникає внаслідок статевої інфекції, то основною метою лікування є усунення збудника захворювання. Терапія включає обов’язковий прийом антибактеріальних препаратів. Якщо інфекцій не виявлено, курс антибіотиків становить близько 3 днів або взагалі не проводиться. Помітний ефект надають місцеві процедури, які поєднують основні цілі лікування – пригнічення патогенних мікроорганізмів, населення корисними мешканцями та імунокорекцію. Використання антисептиків при проведенні місцевих процедур значно ефективніше застосування антибіотиків. Це пояснюється широким спектром дії і резистентністю антисептиків.
Як відновити організм при дисбактеріозі?
Головною частиною лікування виступає відновлення нормальної мікрофлори, яке полягає в заселенні організму жінки корисними бактеріями. Для цієї мети широко застосовуються різні препарати, що містять живі бактерії – пробіотики загального і місцевого типу дії.
Відновлення імунітету є важливим елементом всього курсу терапії при лікуванні дисбіозу. Нормально функціонуюча імунна система здатна контролювати мікрофлору, не дозволяючи розмножуватися і рости хвороботворним організмам. Для зміцнення захисних здібностей застосовують імуномодулятори місцевого призначення.
В середньому, курс лікування займає близько 3 тижнів, після цього проводиться контрольний огляд і забір матеріалу для аналізу. Далі необхідно періодично займатися профілактикою дисбактеріозу, для цього потрібно відвідувати лікаря не менше 3 разів протягом року. Це дає можливість оцінювати стан мікрофлори і простежувати всілякі зміни, при виявленні яких проводяться профілактичні курси терапії.
До профілактики дисбіозу можна віднести наступні дії – раціональне застосування антибіотиків, своєчасне лікування захворювань органів травлення, збалансований режим харчування.
Профілактичні дози корисних для організму жінки бактерій міститися в продуктах, збагачених живими культурами бактерій. Їх кількості вистачить для відновлення мікрофлори при незначних патологіях, при цьому немає ризику передозування або побічних ефектів у процесі прийому. Такі продукти містять позначку «біо» на упаковці, як правило, це кисломолочна продукція. 100-250 грам такого напою в день цілком вистачить для профілактики дисбіозу, при цьому необхідно звернути увагу на терміни та умови зберігання продукції – не рекомендується вживати продукт з терміном зберігання більше 7 днів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ЯК ПРАВИЛЬНО ЛІКУВАТИ БАКТЕРІАЛЬНИЙ ВАГІНОЗ
