Вважається, що від 15 до 50% жінок старше 50 років стикаються з мимовільним сечовипусканням в тій чи іншій формі. Така неточність у цифрах – це наслідок того, що жінки часто соромляться звернутися з делікатною проблемою до лікаря.

Такий підхід в корені невірний – нетримання значно погіршує якість життя, завдає сильний емоційний дискомфорт і завдає чимало незручностей. А, між тим, лише у третини жінок хвороба набуває хронічного характеру, в інших же випадках вона досить легко піддається лікуванню – тільки треба вчасно починати діяти.

Причини проблеми:
  • Зниження еластичності зв’язок і тонусу м’язів
  • Дефіцит естрогену
  • Стрес
  • Неправильна робота м’язів в сечівнику
  • Вагітність і природні пологи, особливо численні
  • Різні хвороби і травми
  • Надмірна вага
  • Гормональні збої в період клімаксу

Погіршити ситуацію можуть деякі продукти, напої та ліки, а також алкоголь і сигарети. Знаючи найпоширеніші причини хвороби, можна передбачити і запобігти нетримання сечі, просто скорегувавши спосіб життя: почавши дотримуватися правильно харчування і відмовившись від шкідливих звичок. Якщо ж проблема виникла, необхідно одразу звернутися до лікаря.

Лікар

Профілактика

Всього 6 простих рекомендацій дозволять звести ризик виникнення нетримання сечі (та й багатьох інших хвороб) до мінімуму:

  • Не займатися самолікуванням, приймати ліки тільки за призначенням лікаря
  • Виконувати вправи Кегеля
  • Контролювати вагу і правильно харчуватися
  • Не запускати хвороби сечостатевої системи
  • Вести активний спосіб життя і займатися спортом
  • Регулярно відвідувати гінеколога
Консервативні методи лікування

Здоровий спосіб життя дуже ефективний при боротьбі з жіночим нетриманням. Насамперед, виключаються продукти, що подразнюють слизову оболонку сечового міхура:

  • Томат
  • Оцет
  • Газована вода
  • Лимони та апельсини
  • Шоколад
  • Кава
  • Алкоголь

Алкоголь

Позбутися від недуги також допомагають вправи Кегеля, які потрібно виконувати щодня. Тренування непомітне для оточуючих, тому його можна проводити в будь-який час і в будь-якому місці. Вправи складаються з трьох прийомів:

  • повільне стиснення і розслаблення тазових м’язів;
  • швидке скорочення;
  • імітація виштовхування плоду.

Може бути використана так звана поведінкова терапія – суть в тому, що в туалет треба ходити за певним графіком зі збільшеними інтервалами. Поступово інтервали доводяться до максимально можливих (3-4 години), що дозволяє повернути повний контроль над процесом сечовипускання. Для відновлення нормального функціонування сечового міхура також призначається медикаментозна терапія.

Деколи хвороба змушує відмовитися від звичного способу життя: наприклад, виключити пробіжки. Для цих випадків існує такий пристрій, як песарій. Він вводиться у піхву і створює потрібний тиск на органи малого таза, підтримуючи їх в анатомічно правильному положенні. Однак песарієм не можна користуватися постійно, це радше засіб екстреної допомоги.

Хірургічне втручання

Хірурги

У запущених випадках, коли консервативні способи лікування не приносять результату, можливо хірургічне втручання. Такі операції мають безліч різновидів, залежно від виду та причин нетримання сечі. Найбезпечніші і популярні – це петлеві операції, під час яких в сечовипускальний канал вводиться петля для підтримки органів у потрібному положенні. Маніпуляцію проводять під місцевою анестезією і, як правило, її тривалість не перевищує півгодини. При правильно проведеної операції, симптоми нетримання зникають повністю.

Висновок

З якою б хворобою ви не зіткнулися, головне – вчасно звернутися до лікаря. Повірте, нетримання сечі – це зовсім не соромітна, а, навпаки, дуже поширена проблема, що не збентежить і не здивує жодного лікаря.