Величезну кількість інформації, необхідної для якісно високого рівня життя, ми отримуємо саме завдяки поширеній слуховій системі. При правильному функціонуванні, вона забезпечує і відповідає за відмінні комунікативні якості індивіда в будь-яких, навіть самих складних умовах навколишнього середовища.
Ще одна життєво важлива турбота цієї системи – підтримка правильної роботи вестибулярного апарату, у разі відмови якого людина просто не може тримати рівновагу, орієнтуватися в просторі і виконувати прості завдання, пов’язані з руховою активністю. Важко, правда? Потрібні були роки важкої праці і копітких досліджень, щоб були розкриті всі секрети парних органів слуху. Стало відомо, що будь-який звук породжується коливаннями, швидкість яких впливає на його частотність (повільні – бас, швидкі – дискант). Вони уловлюються вушною раковиною і далі вже транслюються на барабанну перетинку. Отримані дані лягли в основу технічних розробок слухового апарату і відкрили двері у світ звуків мільйонам слабочуючих людей.
Фізіологічний процес
Тепер розберемо роботу вуха більш простою мовою для тих, хто далекий від анатомії і медицини в цілому:
- зовнішнє вухо – зовнішня видима частина органу слуху служить свого роду приймачем і складається з вушної раковини (хрящова частина) і каналу, в кінці якого розташовується герметична і дуже тонка барабанна перетинка (0,1 мм). Її можна дуже легко пошкодити, тому варто всерйоз замислюватися, перш ніж чистити вухо ваткою, намотаною на манікюрні ножиці або олівець.
- середнє вухо – Перетинка приймає коливання і перенаправляє їх у барабанну порожнину, де їх уже чекають усім відомі кісточки: молоточок, коваделко і стремінце. Вони є свого роду важільним механізмом. Він відправляє коливання у внутрішнє вухо, де в порожнинах, заповнених рідиною, розташовується равликовий нерв, який відповідає безпосередньо за слух і вестибулярний апарат людини. З кісточками також пов’язано два м’язи, які приводять «важіль» в рух і контролюють рівень тиску.
- внутрішнє вухо – Внутрішнє вухо складається з трьох дуже складних сегментів, які відіграють найважливішу роль у подальшій передачі і обробці отриманих сигналів. Овальне вікно, приймаючи коливання, що йдуть від стремінця, через порожнинну рідину передає їх до равлика. Той, у свою чергу, має закручений майже на 3 обороту волокнистий канал, в середині якого розташовується так званий кортиєв орган. Це дуже складна структура, що складається з 24 тисяч туго натягнутих волокон, над якими нависають клітини особливої циліндричної форми зі джгутиками (волосками). Цей орган виконує передачу даних в слуховий центр кори мозку (великі півкулі), де коливання перетворюються на звичні нам звуки, слова, музику та інше.
Будь-яке порушення в роботі цієї складної і налагодженої до дрібниць системи тягне за собою негативні наслідки для слуху. Дуже сумно, що люди з явними проблемами не поспішають йти до лікаря і проводити обстеження. А навіть якщо і йдуть, то рекомендацію придбати слуховий апарат відкладають у самий довгий ящик. Статистика жахає: середній проміжок часу «протягування» пацієнтами терміну між постановкою діагнозу і рішучими діями становить близько 6-7 років! Для виникнення незворотних наслідків порушення слуху цього більш, ніж достатньо. І якщо у тих, хто звернувся на ранніх стадіях захворювання, високий відсоток повної реабілітації, то у інших він дуже малий. Це не загроза і не заклик скуповувати, а реальна інформація, підтверджена клінічними дослідженнями.
Чому падає слух?
Проблеми зі слухом у сучасному світі далеко не рідкісні і від них страждають мільйони людей. Часто це сторонній шум, дзвін у вухах, одностороння приглухуватість, проблеми з розпізнаванням шепоту і низьких частот. У багатьох є знайомі, які страждають від цього. Але далеко не кожен з них користується слуховим апаратом, списуючи все на стрес, втому, старість і багато іншого. Адже нерідкі випадки утворення пухлин, які тиснуть на слухову систему і кору головного мозку, перешкоджаючи проходженню звуку.
До таких процесів схильні абсолютно всі категорії населення – від мала до велика. Хоча, звичайно ж, більш літні страждають частіше, бо це пов’язано із загальним старінням організму і зношуванням органів. Але серед молодих також збільшується число маючих порушення слухової системи.
Втрата слуху буває двох видів:
- кондуктивна – пошкодження органів з провідною функцією (вушний канал, середнє вухо).
- сенсоневральна – серйозна втрата слуху, викликана ушкодженнями нервових закінчень і чутливих клітин равлика.
У ряді випадків деякі види порушень ще можна виправити шляхом хірургічного втручання, але все ж кращим методом лікування залишаються спеціалізовані слухові апарати. Сучасні технології надають можливість підібрати слухові апарати на будь-який рівень складності проблеми, їх можна ідеально пристосувати до життєвих потреб будь-якої людини. Можливо, вони не зможуть вам повернути первісний слух, але відновити якість життя і підвищити рівень комфорту в будь-якій ситуації цілком здатні.
