Чи сумісні куріння і спорт? На жаль, тут немає однозначної і категоричного відповіді. Категоричність у подібних проблемах взагалі недоречна – і спорт буває різний і курці теж.
Радикальна думка
Не палити, якщо займаєшся спортом: воістину, aut Caesar, aut nihil! Здоровий глузд тут є – куріння «вдаряє» і за фізичними можливостями, і по імунітету, уповільнює різні процеси, в тому числі репаративні і вимагають надходження достатньої кількості кисню.
Противники поєднання куріння та спорту вважають, що інтенсивні фізичні навантаження у курців сприяють швидкому зносу організму, а навантаження невеликі – не мають сенсу. Знайти ж золоту середину, на їхню думку, неможливо – занадто сильний нікотиновий удар, і будь-яке навантаження не мають горанту безпеки. На думку таких тютюнових радикалів потрібно або кидати палити, або продовжувати палити і не губити організм. Зате вони впевнені, що після відмови від куріння спорт допоможе відновитися.
А в чому ж veritas і де sanitas?
І істина і здоров’я – в помірній середині. Так, куріння суттєво ускладнює спортивне життя. Задишка, боротьба з бажанням закурити, судини теж «пустувати». І, безумовно, буде краще, якщо куріння і спорт не поєднуються.
Палити, наприклад, і бігати – значить піддаватися високому ризику розвитку дихальних патологій. Нікотин підвищує тонус не тільки кровоносних судин, але і гладких м’язів, що складають стінки бронхів і кінцевих бронхіол. Хронічний спазм формує спочатку застійні, а потім і фіброзні зміни, порушуючи тонус бронхіального дерева, приводячи до формування дихальної недостатності різного ступеня прояву. Це стан тягне за собою цілий каскад проблем в тих органах і системах, нормальна функція яких є основоположною для появи ефектів від занять спортом. Брак кисню означає кисневе голодування клітин – всіх, у тому числі клітин м’язів.
У звичайних умовах невеликого навантаження сучасної людини цей дефіцит не відчувається настільки явно, щоб звернути на нього увагу, та й до його симптомам людина легко звикає. Але спорт пред’являє підвищені вимоги до витривалості. Надзвичайно складна фізіологія м’язової діяльності виявляється порушеною тільки тому, що енна кількість хвилин тому спортсмен викурив сигарети, звузив бронхи і кровоносні судини.
При цьому не потрібно забувати, що тільки м’язами і дихальною системою негативний ефект паління не обмежується. Запаморочення, болі в боці, судоми литкових м’язів, відсутність росту м’язової маси: куріння і спорт ніяк не працюють в одній зв’язці.
Кинули? Побігли!
А якщо кинути палити? Чи буде ефект? Буде. Але за двох умов.
Перше – дати час організму відновитися, очиститися від наслідків куріння. Особливо це рада актуальна для тих, хто курив і не займався спортом.
Ніяким, крім що хіба по телевізору. Не потрібно пов’язувати дві події – відмова від тютюнопаління та заняття спортом. Від чотирьох до п’ятнадцяти днів може знадобитися тільки легеням, щоб очиститися до мінімально прийнятного рівня. Не варто забувати також, що для не спортсменів фізична активність, та ще й регулярна – теж свого роду стрес. Так чи варто його посилювати, враховуючи, що відмова від сигарет у більшості протікає не дуже гладко?
І друга рекомендація: перший час – воно теж індивідуально – не варто гнатися за рекордами. Марафон через місяць без сигарет пробігти неможливо, підняти штангу – теж, втім, як і накачати м’язи. Не результат спочатку, а оздоровлення.
Отже, куріння і спорт не союзники. Але відмовилися від куріння саме фізична активність і тренування допоможуть швидше відновитися і отримувати потужний поштовх до вдосконалення як тілесно, так і духовно!
