Основними препаратами, застосовуваними для лікування депресії, є антидепресанти. Дізнайтеся більше про ці ліки.
Депресія – це хвороба, при якій також (як і при інших хворобах) спостерігаються біохімічні зміни, що вимагають корекції. Тому для лікування депресії застосовуються спеціальні медикаменти – антидепресанти, що полегшують і запобігають депресивному стану у хворого.
Як відомо, наш мозок складається з нервових клітин – нейронів. Передача інформації від одного нейрона до іншого відбувається через невеликий простір між нейронами – синаптичну щілину за допомогою хімічних посередників – нейромедіаторів. На сьогоднішній день науці відомо про 30 різних медіаторах. Однак безпосередньо до депресії мають відношення всього лише три з них: серотонін, норадреналін і дофамін. Згідно біологічної теорії, депресія розвивається на тлі зниження концентрації медіаторів в синапсах. Антидепресанти необхідні для регулювання концентрації медіаторів та відновлення біохімічного фону в мозку, який був порушений.
Трициклічні антидепресанти
Це сама «давня» група антидепресантів. Вперше трициклічні антидепресанти були синтезовані в 50-х роках минулого сторіччя. Таку назву вони отримали через свою хімічну структуру – конденсованого потрійного вуглецевого кільця. До трициклічних антидепресантів відносяться амілтриптилін, іміпрамін і нортриптилін.
Механізм дії трициклічних антидепресантів базується на зменшенні поглинання нейронами мозку медіаторів норадреналіну і серотоніну, внаслідок чого їх підвищується їх концентрація в мозку. Деякі препарати цієї групи мають заспокійливу дію, а деякі – стимулюючим.
Час настання терапевтичного ефекту різна, залежно від конкретної ситуації. У деяких випадках позитивні зміни в настрої наступають вже через кілька днів після прийому трициклічних антидепресантів, а іноді терапевтичного ефекту доводиться чекати кілька місяців.
Трициклічні антидепресанти викликають ряд побічних ефектів, серед яких найчастіше відзначаються сонливість, млявість, сухість у роті, збільшення серцебиття, запори, підвищене потовиділення, зниження потенції, запаморочення, нудота, скрутне сечовипускання та інші.
Інгібітори моноаміноксидази (МАО)
Моноаміноксидаза – фермент, який бере участь у руйнуванні біогенних амінів (нейромедіаторів). Відповідно, якщо дія ферменту пригальмувати, то сповільниться і катаболізм медіаторів. Інгібітори МАО уповільнюють дію ферменту в нервових закінченнях, що перешкоджає руйнуванню норадреналіну і серотоніну. Поширеними інгібіторами моноаміноксидази є транілціпромін, ізокарбоксазід, моклобемід, метраліндол та інші.
Часто інгібітори МАО призначаються пацієнтам, у яких не спостерігається терапевтичний ефект від прийому трициклічних антидепресантів. Також ці препарати призначаються хворим з нетиповою депресією і дистимією (малою депресією).
Зазвичай, позитивний ефект від прийому інгібіторів моноаміноксидази настає через кілька тижнів. Як і у випадку з трициклічними антидепресантами, інгібітори МАО володіють рядом побічних ефектів: розлад сну, коливання тиску, збільшення ваги, зниження потенції, набряклість пальців, збільшення серцебиття.
При панічному розладі психотерапія ефективніша, ніж антидепресанти. Одним з найбільш ефективних при панічних атаках зараз вважається когнітивно-поведінкова терапія.
Інгібітори виборчого поглинання серотоніну
Інгібітори селективного (виборчого) поглинання серотоніну – це найбільш сучасний клас антидепресантів, застосовуваний у медицині. Механізм дії цих антидепресантів пов’язаний з блокуванням зворотного поглинання серотоніну в синапсах. У результаті такого ефекту концентрація медіатора збільшується. Цінність цих препаратів в тому, що вони діють виключно на серотонін, та не впливаючи на інші нейромедіатори, на відміну від трициклічних антидепресантів, які не мають суворої специфічності. До популярних інгібіторів виборчого поглинання серотоніну відносяться флуоксетин, флувоксамін, сертралін і пароксетин.
У порівнянні з іншими класами антидепресантів інгібітори виборчого поглинання серотоніну мають меншиму кількість побічних ефектів, які не мають яскравої вираженості.
Інші антидепресанти
Існують ще й інші групи антидепресантів, що відрізняються за хімічним складом і механізмом дії від інших. До таких належить бупропіон, венлафаксин, тразодон, мітразіпін та інші.
Майте на увазі, що антидепресанти – це препарати, які призначаються тільки лікарем. Уважно читайте інструкцію, так як всі антидепресанти надають побічна дія.
Також майте на увазі, що антидепресанти – це лише одна зі складових лікування депресії. Позбутися від цього захворювання можна, проводячи комплексне лікування із застосуванням психотерапії.
Депресія може триває стільки скільки “потрібно” організму, щоб відновитися і набратися сил. Хоч все життя. У цьому її психобіологічний зміст.