Шкірний висип може вказувати як на дерматологічне захворювання, так і на порушення функцій внутрішніх органів.
Причини появи шкірної висипки
Шкіра – найбільший і чутливий орган, який миттєво реагує на найменші зміни як всередині організму, так і в навколишньому середовищі. Хвороблива реакція шкіри на негативні внутрішні і зовнішні впливи досить часто виражається висипанням. Однак найчастіше шкірний висип свідчить про дерматологічне захворювання.
Висип на шкірі може з’явитися при наступних порушеннях:
- хвороби судин і крові;
- паразитарні та інфекційні захворювання;
- алергічні реакції;
- недотримання правил гігієни (особливо інтимної).
Види шкірної висипки
- Плями. Такі висипання розташовуються на одному рівні зі здоровою шкірою. Найчастіше плями виникають при порушенні пігментного обміну, судинних порушеннях і введенні під шкіру штучних барвників. Судинні плями можуть бути пофарбовані від світло-рожевого до темно-вишневого кольору, при натисканні окрас зникає. Проте колір швидко відновлюється. Подібний характер висипки зазвичай вказує на запальний процес в шкірі. Геморагічні плями виникають при підвищеній проникності судин. Яскравим прикладом геморагічних плям є синяк. Також виділяють петехії – точкові крововиливи діаметром 2-5 мм. Якщо слід від крововиливу становить більше 5 мм, то такі плями називаються екхімозамі. За розміром висип може бути дрібнокрапковим (до 10 мм в діаметрі) і великокрапковим (від 10 до 20 мм). Злиття великих плям утворює еритему.
- Пухирі. Ці утворення являють собою щільні, круглі або овальні елементи. Пухирі не мають порожнини, досить швидко з’являються і зникають безслідно. Нерідко пухирі утворюються при алергічних реакціях, а також після «укусу» кропиви.
- Папули (або вузлики). Це щільні елементи висипки, які виступають над шкірою. Залежно від розміру папули бувають міліарні (розміром з просяне зерно), лентикулярнимі (з горох) і нумулярні або монетовидні. Останні утворюються при злитті плоских великих папул. Папули утворюються через обмежене потовщення клітинних шарів, запальних процесів, відкладення органічних речовин в товщі шкіри і пухлин.
- Бугорки. Так само, як і папули, горбки розташовуються вище поверхні здорової шкіри. Розмір горбків коливається від 1 до 10 мм. Утворюються вони через скупчення запального інфільтрату в дермі. При пальпації горбків відзначається щільний інфільтрат. На відміну від плям, пухирів і папул, горбок жевріє безслідно, а залишає після себе рубець. Горбки зустрічаються при лейшманіозі, природженому сифілісі і туберкульозі.
- Вузли. Вузол – це ущільнення, що розташоване глибоко в шкірі. Діаметр вузлів коливається від розмірів лісового горіха до розміру курячого яйця. Так само, як і горбки, вузли утворюються внаслідок скупчення запального інфільтрату. М’які вузли тістоподібної консистенції, як правило, мають червонуватий окрас і зникають безслідно. Більш щільні вузли часто залишають рубці і свідчать про специфічне запалення.
- Бульбашки. Це порожнинний елемент шкірної висипки, що розташовується у верхніх шарах епідермісу і під ним. Діаметр міхура коливається від 3 до 5 см, а його вміст може мати серозний, гнійний або кров’янистий характер. Бульбашки можуть розкриватися, залишаючи після себе легку пігментацію. Найчастіше бульбашки зустрічаються при вульгарній пухирчатці та гіпертиформному дерматозі.
Лікування шкірної висипки
Незалежно від причин появи шкірної висипки, її лікування можна розділити на 2 види:
- Усунення причини. Основне лікування шкірної висипки – це усунення причинного захворювання, не обов’язково дерматологічного. Тому при появі висипання рекомендується звернутися до лікаря і пройти відповідне обстеження.
- Дотримання гігієни. Нерідко елементи шкірної висипки розкриваються і нагноюються. Хворому необхідно ретельно дотримуватися гігієни, а також застосовувати певні препарати місцевої дії. У ряді випадків може бути рекомендована профілактична обробка шкіри.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ЗНИЖЕННЯ ЕЛАСТИЧНОСТІ ШКІРИ
