Ще якихось 10-15 років тому на пострадянському просторі це захворювання значилося чи не в половині медичних карток тих, хто хоч раз у житті побував на прийомі у невропатолога. Та й у радянські роки вегетосудинну дистонію (ВСД) можна було виявити серед найбільш частих і улюблених діагнозів лікарів. Час минув, епоха доказової медицини міцно внесла в наше життя Міжнародні класифікації хвороб, в якій цього діагнозу немає і в помині. Однак деякі доктори вписують його в картки і сьогодні. Означає це, що пацієнт хворий? Спробуємо розібратися.

Вегетосудинна дистонія (ВСД) – не хвороба, а комплекс характерних симптомів, які свідчать про порушення в роботі вегетативної нервової системи. Причини ж цих порушень можуть бути самими різними – від прихованих (субклінічних) проявів мінімальних дисфункцій різних органів і систем до серйозних захворювань внутрішніх органів . Тому і діагноз ВСД сам по собі діагнозом не є. Він сигналізує про те, що десь в організмі є проблеми, які порушують його здатність адаптуватися до факторів зовнішнього середовища.

Комплекс симптомів, що свідчать про вегетативні порушення, досить обширний, тому наведемо тут найпоширеніші з них:

  • підвищена стомлюваність;
  • хворобливі відчуття в області серця (кардіалгії);
  • відчуття нестачі повітря («дихання сперло»);
  • напади безпричинного страху (панічні атаки) і незрозумілі тривоги;
  • задишка;
  • нез’ясовні коливання температури тіла;
  • метеозалежність;
  • млявість, сонливість, відчуття хронічної втоми;
  • перепади настрою;
  • шум у вухах, головні болі, перепади тиску;
  • проблеми з пам’яттю;
  • блідість шкіри, анемія;
  • безпричинні відчуття припливів крові до голови;
  • постійно холодні кінцівки, мерзлякуватість;
  • сильна пітливість, безпричинні напади ознобу;
  • безпричинні напади тахікардії або брадикардії.

Клінічні прояви вегетативних порушень, при яких раніше ставили діагноз ВСД, колись прийнято було класифікувати по 3 типам – кардіальний (з переважанням «серцевої» симптоматики, гіпертонічний (з безпричинними стрибками тиску і навіть гіпертонічними кризами) та гіпотонічний (з безпричинними різкими зниженнями рівня артеріального тиску ).

Відповідно, кожне з порушень, об’єднаних в один і той же тип, передбачало низку подальших обстежень, щоб виключити або підтвердити патології внутрішніх органів, які можуть з’явитися винуватцями цих проявів у пацієнта. Куди ж податися пацієнту з «діагнозом» ВСД? Необхідно відвідати наступних фахівців:

1. Кардіолог. Якщо у людини задишка і взагалі проблеми з диханням, тахікардія або брадикардія, без явних причин підвищується тиск, аж до гіпертонічних кризів, кабінет кардіолога значиться в списку першим. Почавши шукати причину ВСД, обов’язково потрібно пройти повне обстеження у кардіолога. Серед обстежень, які потрібно буде виконати, значаться електрокардіограма (можливо, знадобиться і холтерівське моніторування серцевого ритму – ЕКГ в динаміці), УЗД серця, моніторинг артеріального тиску, аналізи крові (розгорнутий, біохімія, за показаннями – ревмопроби тощо) для виключення реальної серцевої патології.

2.Ендокринолог. Якщо при вищеперелічених скаргах кардіолог у Вас не знайшов серйозної патології, Вам саме сюди. Обов’язково потрібно перевірити стан і роботу щитовидної залози, яка може бути винуватцем проблем. Деякі її захворювання взагалі часто протікають практично безсимптомно, і «букет» тих проявів, що маскуються під ВСД, може цілком бути наслідком порушення її роботи. Гіпотеріоз, тиреоїдит, та інші захворювання щитовидної залози – далеко не єдина проблема з галузі ендокринології, адже система гормональної регуляції в людському організмі вкрай складна – іноді симптоми ВСД спостерігаються при деяких захворюваннях гіпофіза і гіпоталамуса, надниркових і ін. Тому ендокринологу відводиться мало не «перша скрипка» у подальшому пошуку причин вегетативних порушень у пацієнта. Доведеться зробити УЗД щитовидної залози, а можливо, і не тільки, здати кров на гормони і тд.

3.Гастроентеролог. Хвороби, з якими має справу цей доктор, надзвичайно підступні – якщо деякі з них вміло маскуються під інфаркт міокарда, гострі ниркові кольки, розриви кіст яєчника і тд., то що їм варто «задати тон» в симптоматиці ВСД? Дуже часто серед скарг людини, в картці якої значиться «діагноз ВСД», можуть бути болі в шлунку, (особливо в стані стресу), метеоризм, нудота, а іноді і блювота. Звичайно, в цьому випадку потрібно перевірити стан шлунково-кишкового тракту – причиною «ВСД» можуть бути такі серйозні захворювання, як жовчнокам’яна хвороба, хронічний холецистит або панкреатит, виразка шлунка і дванадцятипалої кишки та ін.

Серед досліджень, які Вам можуть призначити, значаться УЗД органів черевної порожнини, фіброгастродуоденоскопія (ФГДС), і звичайно, аналізи крові (розгорнутий, біохімія з акцентом на печінкові та ниркові проби, холестерин) та інші – за показаннями.

Тому, якщо Вам в картку вписали діагноз ВСД, не потрібно ні засмучуватися, ні розслаблятися. Засмучуватися – тому що такого діагнозу немає. Розслаблятися – тому що, як ми вже з’ясували, за Вашими скаргами можуть ховатися більш серйозні проблеми. Попросіть доктора – терапевта чи невропатолога – направити Вас на більш детальне обстеження до інших фахівців – з якого з них почати і де найімовірніше криється причина «ВСД», Ваш же лікуючий доктор і підкаже. Будьте впевнені, що Ви не даремно витратите час і гроші – набагато більш безцільною їх тратою буде ковтання жменями заспокійливих пігулок і валеріани. Пам’ятайте, що однією з гарантій ефективного лікування захворювання є своєчасна діагностика.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
РОЗСІЯНИЙ СКЛЕРОЗ

ЗАСПОКІЙЛИВІ ЗАСОБИ