Гострий середній отит розвивається в результаті проникнення інфекції головним чином через слухову трубу в середнє вухо при гострому чи загостренні хронічного запалення слизової оболонки носа і носоглотки (гострий риніт, грип).
Розрізняють катаральну і гнійну форми захворювання. Розлад вентиляційної функції слухової труби сприяє венозному застою слизової оболонки барабанної порожнини і утворення транссудату. Серозне запалення викликається слабовірулентною інфекцією, що проникає з верхніх дихальних шляхів, на тлі ослаблення захисних сил організму.
Отит у немовлят виникає в результаті потрапляння навколоплідних вод в середнє вухо під час проходження по родових шляхах. Велике значення має також анатомічна будова слухової труби (у дітей вона ширша і коротша). Розрізняють три стадії гострого середнього отиту:
- I стадія – виникнення запального процесу, утворення ексудату (гострий катаральний отит);
- II стадія – прорив барабанної перетинки і гноєтеча (гострий гнійний отит);
- III стадія – затихання запального процесу, зменшення та припинення гноєтеча, зрощення країв прориву барабанної перетинки.
Тривалість захворювання від декількох днів до декількох тижнів.
Симптоми
Симптоми, перебіг залежать від стадії запального процесу. У I стадії – сильний біль у вусі, іррадіюючі у відповідну половину голови, зуби, висока температура тіла (38-39 гр. С), значне зниження слуху за типом ураження звукопровідного апарату. При отоскопії в початку запалення видно розширені кровоносні судини, потім з’являється гіперемія барабанної перетинки, її контури згладжуються. Наприкінці цієї стадії відбувається випинання барабанної перетинки. У крові лейкоцитоз, підвищена ШОЕ.
У II стадії виникає генетично в результаті прориву барабанної перетинки, біль при цьому стихає, але може відновитися при затримці відтоку гною. Загальний стан поліпшується, температура тіла нормалізується. При отоскопії в цій стадії видно гній, зменшення випинання барабанної перетинки, однак ще залишаються гіперемія і згладженість її контурів. У III стадії після припинення гноєтеча провідною скаргою може бути зниження слуху.
Клінічна картина гострого запалення середнього вуха у новонароджених і грудних дітей дещо відрізняється від такої у дорослих. Гострі отити у грудних дітей часто протікають непомітно для оточуючих аж до появи гноєтечі. При вираженому отиті дитина прокидається вночі, неспокійний, кричить, крутить головою, тре хворе вухо об подушку, тягнеться рукою до вуха, відмовляється від грудей (біль у вусі при ссанні і ковтанні посилюється внаслідок підвищення тиску в середньому вусі). Зазвичай спостерігається ринофарингіт. Нерідко гострий середній отит поєднується з менінгеальним симптомокомплексом.
Лікування
Постільний режим, за показаннями антибіотики у формі таблеток і вушних крапель, такі як полидекса (при гноєтечі необхідно визначення чутливості до них мікрофлори), сульфаніламідні препарати, антисептики. При високій температурі амідопірин, ацетилсаліцилова кислота. Місцево застосовують зігріваючі компреси, грілки, фізіотерапію (солюкс, струми УВЧ). Судинозвужувальні краплі в ніс.
З метою знеболювання в початковій стадії захворювання призначають прийом парацетамолу (по 1 г чотири рази на добу) з метою знеболювання. Знеболювальний ефект також дає ендауральний мікрокомпрес за Цитовичем зі спирто-гліцеринової суміші (3% спиртовий розчин борної кислоти і гліцерин в рівних частинах). Для такого компресу використовується турунда з марлі або вати, яку змочують приготованою сумішшю і вводять у зовнішній слуховий прохід максимально близько до барабанної перетинки. Отвір зовнішнього слухового проходу обкладається ватою, змоченою жирним кремом або вазеліном. Компрес залишають у вусі на 4-6 год.
Хорошою аналгезивною, протиексудативною та протизапальною дією володіють вушні краплі отипакс, що містять у своєму складі лідокаїну гідрохлорид, тіосульфат натрію, гліцерин, феназон і етиловий спирт.
Для зменшення болю у вухо також закапують 96% спирт або краплі, що складаються з 0,5 г карболової кислоти і 10 г гліцерину в теплому вигляді. Місцево використовують зігріваючий полуспиртовой компрес на вухо, що прискорює дозвіл запального процесу. Якщо ж після накладання компресу хворий скаржиться посилення болю у вусі, компрес необхідно негайно зняти, щоб попередити розвиток ускладнень. При появі гноетечения закапування у вухо припиняють.
Якщо ж хворий, як і раніше скаржиться на сильний біль у вусі, температура його тіла залишається високою, натиснення на соскоподібний відросток викликає біль, а при отоскопії спостерігається випинання барабанної перетинки, незважаючи на проведене лікування, то з’являється необхідність у парацентезі – розрізі барабанної перетинки. Парацентез проводиться тільки за екстреними показаннями (поява ознак подразнення мозкових оболонок або внутрішнього вуха, які супроводжуються запамороченням, блювотою, сильним головним болем тощо).
Після появи гноєтечі із зовнішнього слухового проходу необхідно забезпечити хороший відтік. Турунди при цьому слід міняти частіше, не забуваючи очищати від гною слуховий прохід. Гній, який сгустився можна видалити за допомогою вливання 3% розчину перекису водню. Утворену при цьому піну з гноєм видаляють з слухового проходу за допомогою зонда з накрученою на нього ватою.
Лікарські препарати можна вводити в середнє вухо з допомогою транстимпанального нагнітання. При цьому суміш дексаметазону і антибіотика (а потім і ферменти, що перешкоджають утворенню рубців на барабанній перетинці – хімопсін, трипсин, лідаза) в кількості 1 мл вливають у вухо, нагнітаючи його просування м’яким вдавленням козелка. Лікарська речовина при цьому проходить через барабанну порожнину, слухову трубу, потрапляючи іноді в порожнину носа і рота.
Всередину при густому гнійному відокремлюваному призначаються муколітики (АЦЦ, флуімуціл, флуифорт або синупрет), протизапальний препарат ереспал, зменшує набряк слизової оболонки і гіперсекрецію. В домашніх умовах фізіотерапевтичні процедури (УФО, лазеротерапія, УВЧ – або НВЧ-терапія ) та зігріваючі компреси на вухо в домашніх умовах також сприяють бскорейшему одужання.
Після того як гнійний секрет видалено, вухо вливають теплий (підігрітий до 37°С) лікарський розчин, прописаний лікарем. Це може бути:
- 0,5-1% розчин діоксидину,
- вушні краплі ципромед, у складі яких антибактеріальний препарат широкого спектра дії ципрофлоксацин;
- краплі отофа, з рифаміцином у складі та ін.
У другій стадії отиту спиртові краплі не призначаються, щоб уникнути подразнення слизової оболонки барабанної порожнини спиртом і вираженого больового синдрому.
Зазвичай витікання гною припиняється через кілька днів, коли захворювання переходить в завершальну стадію, а перфорація барабанної перетинки закривається, утворюючи на місці запалення малопомітний рубець. У цей час важливо домогтися повного відновлення слуху. Антибіотики, туалет вуха, теплові процедури в цей період завершуються або скасовуються.
Якщо після рубцювання барабанної перетинки слух залишається зниженим, показані продування, пневматичний масаж і УВЧ-терапія на область вуха.