Деякі вітаміни і мікроелементи погано сумісні, і їх одночасний прийом небажаний.
Вітаміни, мікроелементи та інші біологічно активні речовини здатні взаємодіяти між собою в організмі людини. При цьому такі взаємодії можуть бути як корисними, так і шкідливими для здоров’я. Приміром, одні мікронутрієнти можуть погіршувати засвоєння інших мікронутрієнтів, тим самим сприяючи дефіциту окремих вітамінів і мінералів.
Дана стаття буде особливо корисна для тих, хто приймає вітамінно-мінеральні комплекси, обмежує себе в харчуванні або намагається дотримуватися принципів здорового харчування. В даному випадку важливо розуміти, яким чином організувати свій раціон харчування і прийом вітамінно-мінеральних препаратів, щоб забезпечити оптимальне надходження мікронутрієнтів в організм.
Типи взаємодії мікронутрієнтів
Виділяють чотири основних типи взаємодії мікронутрієнтів між собою:
- Хімічний – може здійснюватися, наприклад, на стадії виробництва певних вітамінно-мінеральних комплексів. На фармацевтичному підприємстві можуть виникати відповідні умови, при яких можливі хімічні перетворення препаратів. Приміром, магній і кальцій в присутності фосфору утворюють кальцій-магній-фосфатний комплекс, який погіршує всмоктування магнію. Вітамін В2 може утворювати стійкі з’єднання з цинком, але ефективність його від цього тільки збільшиться.
- Біохімічний – складний тип взаємодії, для якого може бути характерна конкуренція речовин за місце зв’язування, зміна (у кращу або гіршу сторону) в інтенсивності перебігу біохімічних циклів і інших процесів.
- Фізіологічний – може підсилювати або знижувати ефективність використання препарату (груп препаратів).
- Клінічний – може поліпшувати стан здоров’я хворого, або в прихованій формі сприяти дефіциту поживних речовин.
Позитивні і негативні взаємодії мікроелементів
Взаємодія з залізом
Кальцій, цинк і магній знижують засвоюваність заліза, що може призвести до дефіциту цього елемента. Також негативно позначається на метаболізмі заліза хром. Одночасне вживання цих мікронутрієнтів небажане.
Позитивно на засвоюваність і біодоступність заліза впливають вітаміни С, В2, А, а також фтор і мідь.
Взаємодія з кальцієм
Вчені все частіше схиляються до думки, що зростання числа захворювань серцево-судинної системи пов’язане з дефіцитом магнію в раціоні сучасних людей.
Фосфор, цинк, залізо, натрій і кофеїн за допомогою різних механізмів негативно впливають на забезпеченість організму кальцієм, знижуючи його засвоюваність, біодоступність або прискорюючи процес виведення кальцію з сечею.
Позитивно впливають на засвоюваність кальцію такі мікронутрієнти як вітаміни С, К, D3, В6, а також мікроелементи бор і магній.
Взаємодія з магнієм
Негативно впливають на засвоєння магнію в організмі: фосфор, кальцій, цинк.
Збільшують рівень всмоктування магнію в кишечнику вітаміни В6, D і бор.
Взаємодія з цинком
Позитивний вплив на засвоєння і метаболізм цинку надають вітаміни групи В (зокрема, вітаміни В2 і В6). Не рекомендується поєднувати цинк з фолієвою кислотою (вітамін В9), оскільки фолієва кислота утворює нерозчинні комплекси з цинком, що значно ускладнює засвоєння мікроелемента в кишечнику.
Позитивна і негативна взаємодія вітамінів
Вітаміни групи В
Вживання тіаміну (вітамін В1) небажано поєднувати з вітамінами В2, В3, В6 і В12. Вітаміни В2 і В3 надають руйнівну дію на тіамін. Вітамін В6 зменшує біодоступність вітаміну В1, а ціанкобаламін (вітамін В12) сприяє розвитку алергічних реакцій на вітамін В1.
Вживання вітаміну В2 (рибофлавіну) небажано поєднувати з вітамінами В2, С, а також з цинком, залізом і міддю.
Вітамін В2 бере участь в перетворенні піридоксину (вітамін В6) в активну форму, тому таке поєднання доцільне.
Вітаміни А, С, Е
Вітамін А повністю сумісним з вітамінами С і Е. Мікроелемент цинк необхідний для метаболізму вітаміну А, зокрема його перетворення в активну форму.
Вітамін З погано поєднується з вітамінами групи В, крім вітаміну В5, який покращує засвоєння аскорбінової кислоти.
Антиоксидантний ефект вітаміну Е посилюється селеном, а з залізом вітамін Е має погану сумісність.
Для поліпшення сумісності речовин в комбінованих препаратах на сьогоднішній день застосовуються різні технології: мікрокапсулювання, гранулювання, багатошарове таблетування, препарати з технологіями контрольованого вивільнення та інші технологічні методи.
