Параліч Белла, або неврит лицьового нерва, – наслідок деяких захворювань, при якому втрачається контроль над мімічними м’язами обличчя.
По суті
Параліч Белла (неврит лицьового нерва) – це ураження лицьового нерва, що, як правило, призводить до односторонньої слабкості лицьових м’язів або аж до паралічу. Зазвичай, захворювання розвивається стрімко. Найчастіше цією недугою страждають особи старше 60-ти років, однак параліч Белла може зустрічатися в будь-якому віці. Дане захворювання зустрічається з частотою в 25 чоловік на 100 тисяч населення.
На щастя, в переважній більшості випадків (80-90%) захворювання не потребує лікування, і протягом 1 – 8 тижнів проходить самостійно, так як за цей час повністю відновлюються функції лицьового нерва. У той же час у людей похилого віку можливий тривалий процес одужання. На ураженій стороні обличчя може розвинутися стійке скорочення м’язів, а через деякий час параліч може знову повторитися на будь-який з боків обличчя.
Причини захворювання
Найчастіше параліч Белла розвивається на тлі інфекційного процесу. Одним з пускових (провокуючих) чинників захворювання є переохолодження. Наприклад, це може бути їзда на автомобілі з відкритим вікном. Хвороба настає внаслідок блокування лицьового нерва, за допомогою якого іннервуються мімічні м’язи обличчя. Часто блокування лицьового нерва обумовлена запальним процесом в слуховому отворі при отитах. Також параліч може розвинутися і при інших захворюваннях: менінгіті, паротиті, травмах, внутрішніх кровотечах, пухлинах та інших.
Симптоматика
Як правило, параліч Белла розвивається швидко. Нерідко за кілька годин до початку хвороби у людини можуть відзначатися больові відчуття позаду вуха. Далі виникає слабкість м’язів обличчя, причому вона може варіювати від легкого ступеня і до повного паралічу, що виникає на одній стороні обличчя. Уражена частина обличчя стає “гладкою”, пропадають зморшки, губиться виразність обличчя. Зазвичай, в такому випадку хворому здається, що його лице “скручується”. Часто хворий відчуває оніміння, або відчуття тяжкості в лиці. Однак фактична чутливість при паралічі Белла залишається нормальною.
У деяких випадках параліч Белла супроводжується больовими відчуттями за вухом або в кутку щелепи. Кут рота на ураженій частині обличчя зазвичай опускається, а з рота може текти слина. Також при паралічі Белла згладжуються складки на лобі, і хворий не в змозі закрити очей. Як тільки хворий спробує закрити очі, очне яблуко починає підніматися вгору. Підняття очного яблука при спробі закрити око – це так званий симптом Белла. При цьому око часто сльозиться. Також в деяких випадках при паралічі Белла відзначається втрата смакових відчуттів, або їх зміна, особливо на передній частині язика.
Лікування
У разі гострого невриту лікар призначає протизапальні, спазмолітичні, протинабрякові і судинорозширювальні лікарські засоби. При вираженому больовому синдромі доречне використання анальгетиків. В якості протизапальних засобів в основному використовуються глюкокортикоїди, наприклад преднізолон. Зокрема, зазначено, що при використанні глюкокортикоїдів при паралічі Белла не розвивається контрактура (обмеження рухів) мімічних м’язів обличчя.
Усі наступні лікувальні маніпуляції при паралічі Белла виробляються для якнайшвидшої регенерації нервових волокон і відновлення провідності, а також процедури спрямовані на запобігання атрофії мімічних м’язів. Приблизно після 1 тижня можна призначати теплові процедури, маски, аплікації. Хороші результати дає голкорефлексотерапія.
Залежно від перебігу захворювання, доречно і застосування інших препаратів, що впливають на обмінні процеси в тканинах, вітаміни та інші лікарські засоби. Як уже згадувалося вище, параліч Белла найчастіше проходить протягом від 1 до 8 тижнів. Однак у разі несприятливого результату при виявленні електрофізіологічної реакції переродження нерва, можливе хірургічне втручання.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ЗАХВОРЮВАННЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ