Чи так небезпечні перерви в тренуваннях? Наскільки злагоджено працюють механізми нервово-м’язової пам’яті, дозволяючи спортсмену повернутися в колишню форму?
Новачкам на замітку
Багатьох атлетів, а особливо новачків, хвилює одвічне питання, що стосується силового тренінгу: чи можливо набуття колишніх показників після затяжної перерви? Деякі спортсмени вважають, що вся сила і м’язова маса, зароблені роками, може безслідно зникнути навіть після 2-4-тижневої перерви. Інші ж дотримуються іншої думки: всі досягнуті показники залишаються назавжди, і після перерв їх можна повернути протягом короткого періоду.
Відзначимо, що у кожного з цих точок зору є своя частки правди. Однак давайте подивимося на цей процес з наукової точки зору. Незважаючи на те, що сучасна наука поки ще далека від розгадки таємниць людської фізіології, тим не менш, шляхом багаторічних досліджень вченим вдалося пролити трохи світла в цій галузі.
У цій статті ми розглянемо питання про механізми м’язової пам’яті, що дозволяє атлетові повернутися у форму після тривалої перерви. Як це працює, і від чого залежить якість м’язової пам’яті?
Вимушена пауза
Говорячи про механізми м’язової пам’яті, ми навмисне не будемо торкатися тих спортсменів, які вживають стероїдні гормони, оскільки в такому випадку нам потрібно буде робити поправку на ефект від цих препаратів.
У житті кожного атлета бувають випадки, коли він змушений обірвати свої тренування. І іноді перерва затягується надовго. Причинами таких пауз можуть бути самі різні обставини: травми, хвороби, тривалі відрядження, призов до армії та інші.
Під час такої перерви відбувається детренированість адаптаційних систем організму. Іншими словами, організм «розуміє», що ви припинили тренування. А це означає, що йому більше не потрібно «обслуговувати» таку велику кількість м’язової маси. Поступово наростає втрата морфологічних структур організму. У атлета зменшується загальний рівень силової витривалості, і як наслідок втрачається частина м’язової маси.
Швидкість втрати досягнутих показників безпосередньо залежатиме від генетичних особливостей організму, а також від якості виконуваних тренувань. Якщо спортсмен старанно займався своєю справою, правильно харчувався і вів прийнятний спосіб життя, то втрата м’язової маси і сили відбуватиметься повільно. Багато що залежить і від віку: чим старше атлет, тим швидше будуть відбуватися процеси дезадаптації організму.
Як працює нервово-м’язова пам’ять?
Після тривалої паузи атлет повертається в спортивний зал, і з здивування для себе виявляє, що всього за 1-2 місяці тренувань він зміг повністю повернути собі форму і навіть трохи перевищити свої колишні досягнення. Чому так відбувається?
Відповідь на це питання непроста, і розгадати механізми цього феномена намагаються медики, біологи, фізіологи і генетики. Кожен з фахівців буде інтерпретувати це явище виходячи з постулатів і положень своєї дисципліни.
В даний час вважається, що нервово-м’язова пам’ять працює таким чином. Спочатку організм відновлює свою загальну і силову витривалість. Говорячи мовою біохіміків, організм знову починає створювати колишній рівень АТФ (основне джерело енергії), який необхідний для підтримки поточного способу життя. Паралельно в організмі збільшується інтенсивність процесів окислення і фосфорилювання, внаслідок чого генетичний апарат починає різко нарощувати синтез ферментів, відповідальних за продукцію найважливіших енергетичних молекул в організмі. Вже після декількох занять збільшується кількість капілярів, зростає кровопостачання м’язових тканин, що до збільшення трофіки та відновлення колишнього рівня м’язової маси.
Трохи пізніше відбувається відновлення силових характеристик. В першу чергу це пов’язано з роллю периферичної та центральної нервової системи, фізіологічною сповільненістю в них синтетичних процесів. Далі відбувається швидке відновлення міжм’язової і внутрішньом’язової координації, що дозволяють атлетові повністю повернутися до колишніх навантажень.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ПОПУЛЯРНІ ВИДИ ФІТНЕСУ
ЯКИЙ СПОРТ ВИБРАТИ ДЛЯ СХУДНЕННЯ
