Частий стілець у дитини – хвороба чи нормальний стан? Залежно від безлічі факторів, часта дефекація може бути як нормою, так і патологією.
Як часто повинен бути стілець у дитини? Примітно, що думки фахівців в цьому питанні розходяться, і це не дивно, оскільки частота дефекацій залежить від безлічі факторів, у тому числі і від індивідуальних особливостей дитячого організму.
У новонароджених нормою вважається 6-7 випорожнень на добу. Варто відзначити, що якщо дитина перебуває на грудному вигодовуванні, то частота стільця зазвичай збігається з кількістю прийомів їжі. У малюків, які перебувають на штучному вигодовуванні, стілець буває рідше (1-3 рази на добу). Крім того, штучне годування в ряді випадків сприяє розвитку запорів.
У дітей старше 1 року нормальною частотою стільця вважається 1-4 дефекації на добу. У дітей старше 3 років, а також у дорослих цей показник може варіювати в широких межах. Так, в залежності від характеру харчування та індивідуальних особливостей організму, частота випорожнень може становити від 3-4 разів на тиждень до 3-4 разів на добу. При цьому ідеальною частотою вважається 1-2 дефекації на добу.
Стілець 3-4 рази на добу у дітей можна вважати нормою, якщо це не пов’язано з патологічними змінами кольору і консистенції калу. Важливо, щоб дитина не відчувала ніяких хворобливих відчуттів і дискомфорту при дефекації. Стілець 3-4 рази на тиждень також не є патологією при відсутності у дитини захворювань. Зазвичай у такому випадку лікарі рекомендують переглянути раціон харчування і збільшити вживання рослинної їжі.
Слідкуйте за консистенцією
Якщо висока частота стільця є лише непрямим підтвердженням порушення в роботі організму, то зміна консистенції калу, як правило, свідчить про негативні зміни в роботі шлунково-кишкового тракту дитини.
У більшості випадків частий рідкий стілець (діарея) виникає внаслідок кишкових інфекцій. Нерідко причиною інфекційного процесу є зараження окремими штамами кишкової палички, які викликають ешеріхіози. Найчастіше дані патології відзначаються у немовлят першого року життя. Провідним симптомом при цьому є зневоднення організму, що вкрай небезпечно особливо для дитячого організму. Стілець при ешеріхіозах, як правило, забарвлений в яскраво-жовтий колір.
Діарея також може бути викликана і іншими патогенними збудниками: сальмонелою, вірусами, лямбліями, найпростішими та іншими.
У дітей першого року життя інфекційний процес може привести до серйозного ускладнення у вигляді генералізованого процесу (зараження крові).
Чергування закрепів та рідкого стільця – це досить тривожний симптом, який може вказувати на наявність серйозного захворювання товстої кишки.
Коли звернутися до лікаря?
Звертатися до лікаря варто, якщо у дитини відзначаються наступні симптоми:
- Рідкий, водянистий стілець з частотою більше 12 дефекаций на добу. Іноді кал володіє вираженим смердючим запахом.
- Часта блювота і зригування.
- Висока температура тіла. Майте на увазі, що температура тіла може підвищитися і від великої кількості на ньому теплого одягу. Намагайтеся не перекутувати малюка.
- Недостатній набір ваги (менше 125 г на тиждень) в перші 3 місяці життя.
- Втрата ваги.
- Симптоми зневоднення (в’яла шкіра, шкірна складка на стегні розправляється дуже повільно).
- Зниження зовнішніх реакцій.
- Зниження частоти сечовипускань (менше 6 разів на добу). При цьому сеча має темний колір і різкий запах.
- Неприємний запах з рота.
Чого не потрібно робити?
Багато мам помилково вважають, що при кишковій інфекції слід припинити годування груддю. Насправді в материнському молоці міститься велика кількість захисних факторів, які допоможуть малюкові впоратися з хворобою швидше. Крім того, материнське молоко сприяє нормалізації мікрофлори кишечника, що особливо важливо при підозрах на дисбактеріоз.
Не варто займатися самолікуванням, особливо приймати ті чи інші лікарські засоби без відома лікаря. Майте на увазі, що ряд медикаментозних засобів протипоказані дітям. Також не слід «стихійно» здавати аналізи. Обстеженням вашої дитини повинен керувати досвідчений лікар, бажано той, який добре знайомий з дитиною і знає про всі його захворювання і особливості.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
КОН’ЮНКТИВІТИ У ДІТЕЙ. ВИДИ І ПРОЯВИ