Де жити, щоб дожити до ста років? Оглядач National Geographic Ден Бюттнер показав нам 50 відтінків синього, так звані «блакитні зони, де люди – всі цілком аномальні довгожителі. До таких місць він відносить острів Сардинія в Італії, острів Ікарія в Греції, півострів Ніко в Коста-Ріці, префектуру Окінава в Японії і місто Лома-Лінда в Каліфорнії. Так що ж являють собою ці «блакитні зони»?
Кожна людина хоче прожити не тільки радісне, але і довге життя. Дійно, якщо деякі люди живуть понад 100 років, то чому б іншим до цього не прагнути? Всесвітня організація охорони здоров’я прогнозує, що до 2030 року в світі «істотно зросте» середня тривалість життя. Так, у Південній Кореї до цього часу середня тривалість життя чоловіків досягне 84,1 років, а жінок – 90,8 років. Фахівці ВООЗ, роблячи такі прогнози, враховували багато факторів, в тому числі доступність медичного обслуговування, відсоток курців тютюну, рівень стресу і багато інших.
За офіційними даними, в Україні зараз середня тривалість життя чоловіків і жінок становить 71,4 року. Наш уряд вважає, що число буде рости, нехай і повільно. Цьому сприяє, зокрема, заборона деяких видів реклами тютюну і алкоголю.
Ден Бюттнер, оглядач National Geographic, стверджує, що організм людини може функціонувати дуже довго, і 100 років – не межа. Він виділив кілька місць на Землі, де люди живуть значно довше, ніж зазвичай, і з командою лікарів, демографів та журналістів в 2012 році відвідав їх, щоб розібратися в цьому феномені. Підсумки своєї роботи Бюттнер узагальнив у книзі «Блакитні зони», яка вперше була видана кілька років тому.
Здавалося б, в Сардинії, Окінаві, Ікар, Брухту-Лінде і Нікое немає нічого особливого, через що збільшується тривалість людського життя. Люди живуть своїм звичайним неспішним життям, працюють, займаються повсякденними справами. Там немає ніяких спеціальних культурних або суспільних програм для цього. Але от як раз в цьому повсякденному укладі життя, в їх харчуванні, а також у дружніх зв’язках, і полягає головний секрет довголіття.
Острів Ікарія, Греція
Невеликий грецький острів Ікарія розташований в Егейському морі, зовсім недалеко від Самоса, де колись дуже давно жили Піфагор і Епікур. Ікарію називають «островом довгожителів». Він і зараз є дуже відокремленим місцем, в якому зберігся традиційний уклад життя. Його мешканці живуть в середньому на 8 років довше, ніж європейці, а деменція (старече слабоумство) зустрічається дуже рідко. До речі, в США, наприклад, 50% людей віком від 85 років страждають деменцією.
Ключ до довголіття жителів Ікар – раціон харчування. Це один з варіантів Середземноморської дієти. Від традиційної Середземноморської дієти він відрізняється тим, що в ньому багато картоплі. Також жителі цього острова їдять багато бобових і зелені. Особливу увагу слід звернути на рослину хорта. Ми з вами прийняли б хорту за звичайний бур’ян, а ось ікарійці їдять її постійно, додаючи в якості зелені салати, пироги та інші страви. Ден Бюттнер вважає, що хорта позитивно впливає на тривалість життя, забезпечуючи здоровий розум до глибокої старості.
Але це ще не всі секрети довголіття жителів Ікар. Для того, щоб дожити до 100 років потрібно вдень спати хоча б півгодини, регулярно займатися сексом, а також вживати невелику кількість вина. Правда, вино в цьому випадку рекомендують пити тільки до обіду і то, якщо ви їсте страви середземноморської кухні. В інших випадках вино навряд чи принесе користь здоров’ю.
Вчені кажуть, що для довголіття потрібно займатися фізичними вправами. Європейці і американці це розуміють буквально – вони ходять у тренажерні зали. А ось жителі Ікар практично не відвідують спортивні зали. У них інший вид фізичних вправи – активне повсякденне життя. Фізичне навантаження вони отримують, наприклад, працюючи в саду або на винограднику.
Острів Окінава, Японія
Жителі цього японського острова теж ведуть традиційний спосіб життя, однак їх раціон харчування помітно відрізняється від того, що їдять ікарійці. Окінавці більше всіх у світі їдять тофу (соєвий сир). А от риби вони споживають мало. У раціоні окінавців велике місце займає солодка картопля, ламінарія і куркума. В солодкій картоплі багато флавоноїдів і складних вуглеводів. Куркума ж корисна для здоров’я серця. Крім того, ця спеція зменшує ризик розвитку раку.
Але їжа – це ще не весь секрет довголіття окінавців. У цій японській префектурі дуже сильні традиції соціальної підтримки і взаємодопомоги. Називаються ці соціальні інститути юімару і моаї. Окінавці, зустрічаючи один одного, пропонують допомогу. Таким чином проявляється юімару. Що ж стосується моаї, то це фактично групи друзів, родичів, які надають один одному підтримку, в тому числі емоційну та фінансову.
У префектурі Окінава зараз налічується понад 40 000 чоловік, чий вік перевищує 100 років.
Сардинія
Острів Сардинія як дволикий Янус – на морському узбережжі там відпочивають багаті туристи, а в горах, як і раніше живуть звичайні сардинці, проводячи патріархальний спосіб життя. Сардинці займаються тваринництвом, вирощують фрукти і овочі, роблять вино і оливкове масло, і живуть до 100 років, а іноді і довше.
Цікаво, що в Сардинії рівень довголіття поділений порівну між чоловіками і жінками. Це єдине таке місце в світі. В інших «блакитних зонах» співвідношення тривалості довголіття між чоловіками і жінками завжди чомусь на користь слабкої статі.
Сардинці цінують сімейні відносини, друзів, поважають літніх людей, багато ходять, їдять овочі, фрукти, боби, козячий сир, картоплю, зелень, горіхи, оливкове м’ясо, п’ють вино. А ось м’ясо сардинці їдять по неділях або під час якогось свята. Рибу вони споживають у невеликих кількостях.
Місто Лома-Лінда
Американське містечко Лома-Лінда розташований всього в 100 км від Лос-Анджелеса. Його заснували адвентисти, прихильники одного з напрямів протестантизму. Вони дуже консервативні, дотримуються здорового харчування, не курять, і, мабуть, саме тому живуть в середньому на 10 років довше, ніж інші американці.
Півострів Ніко, Коста-Ріка
Ніко знаходиться на північно-заході Коста-Ріки. Високі гори і практично непрохідні джунглі відокремлюють його від решти території країни. Жителі цього регіону ведуть дуже відокремлений, замкнутий і патріархальний спосіб життя. В їх раціоні живлення переважає рослинна їжа, багато овочів, фруктів, квасолі, кукурудзи.
Літні жителі Никои дотримуються моральної теорії «є причина жити» (plan de vida), завдяки чому вони довго залишаються оптимістичними, життєрадісними і щасливими. В цьому регіоні фокусуються на сім’ї, п’ють багату кальцієм і магнієм воду, глибоко вірять в Бога, багато їдять вдень і дуже мало ввечері, займаються садівництвом і городництвом, багато ходять, ведуть активний спосіб життя, сплять 8 годин на добу.
Ден Бюттнер, після того, як написав книгу про «блакитні зони», не зупинився на цьому. Зараз він намагається в США запровадити виявлені принципи довголіття. Так, він за підтримки однодумців переконує владу американських міст забезпечувати здорове харчування, дотримуватися стандартів моаї і т. д. Деякі американські міста вже пішли цим шляхом. Так, наприклад, сертифікат Blue Zone має місто Спенсер в Айові. Завдяки цій програмі, наприклад, витрати на охорону здоров’я для міських службовців знизилися на 25%.
Таким чином, всі «блакитні зони» схожі. Люди в цих районах ведуть розмірений, спокійний і щасливий спосіб життя, мають здорове харчування, повноцінний сон, не курять, допомагають один одному. Загалом, вони ведуть просте, але повноцінне життя до 100 років.
Фото: National Geographic
Джерело: Likar.info