Тахікардія являє собою порушення серцебиття, яке саме по собі є симптомом більш складного захворювання. Потрібно відзначити, що тахікардією називають не завжди патологічний стан, а саме, відрізняють фізіологічну і патологічну тахікардію. І та, і інша проявляється в прискореному серцебитті, тільки причини у них різні.
У нормі серце людини б’ється 60-80 разів на хвилину. Через фізичних або психологічних навантажень, через відхилення у функціонуванні різних систем органів серцебиття може підвищуватися до 90, 100, а часом і 140-220 ударів на хвилину. Це відразу ж відчувається людиною, а в більшості випадків супроводжується деяким погіршенням самопочуття.
Фізіологічна тахікардія – це абсолютно нормальний стан для людини, яка тільки що випробувала сильний стрес або фізичне навантаження, почуття страху, хвилювання. У таких умовах серце починає скорочуватися швидше, але через короткий час повертається до звичайного темпу. Фізіологічній тахікардії властиво плавне нарощування темпу і таке ж плавне його спадання, проходить вона зазвичай без будь-яких негативних наслідків для здоров’я людини, ніякого медичного впливу не вимагає. Проте в певних ситуаціях (наприклад, у стані сильного емоційного напруження), можна полегшити завдання організму з відновлення прийомом звичних заспокійливих препаратів (найпростіше – екстракт валеріани).
Патологічна тахікардія – більш раптова і вказує на відхилення стану. В її основі лежить прискорення серцебиття без будь-яких очевидних причин, у людини в звичайному його стані. Причина виникнення патологічної тахікардії криється в наявності обумовлюючих її станів і захворювань, до таких відносять:
- хвороби серцево-судинної і кровоносної системи – міокардит, порок серця, інфаркт міокарда, кардіосклероз, гіпертонія, анемія тощо;
- викликають неправильне вироблення гормонів захворювання ендокринної системи та щитовидної залози (наприклад, тиреотоксикоз або цукровий діабет);
- порушення вегетативної нервової системи;
- різні неврози і сильні емоційні потрясіння;
- порушення гемодинаміки, а також крововтрати;
- деякі інфекційні захворювання та загострення хронічних хвороб (наприклад, ниркова колька);
- зміни електролітного складу крові – нестача мікроелементів калію і магнію, баланс яких забезпечує безперебійну роботу серцевого м’яза;
- нездоровий спосіб життя – зловживання алкоголем і куріння, недосипання, перевтома, постійні стреси.
За нормальний ритм серцевого м’яза відповідає синусовий вузол (пучок нервових закінчень, який територіально знаходиться в області правого передсердя). Підвищення його активності в силу вище перерахованих причин обумовлює спонтанне наступ тахікардії, яка проявляється в наступному:
- часті і виразні серцеві удари, біль у грудях;
- підвищення пульсу, часто зовні помітна пульсація судин в області шиї;
- зумовлені стрибком артеріального тиску запаморочення, потемніння в очах, важке дихання, слабкість – переднепритомний стан;
- можливо, невелике підвищення температури, розлад шлунково-кишкового тракту, потовиділення.
Заходи першої допомоги при тахікардії полягають у діях, спрямованих на зниження частоти серцебиття, і у виклику лікаря, якщо тахікардія трапилася не вперше, у літньої людини або вагітної жінки. До приїзду лікаря необхідно забезпечити потерпілому:
- можливість легко і глибоко дихати – послабити краватку, корсет, комір, відкрити вікна; глибокий вдих з наступним короткочасним затриманням дихання посприяє зниженню пульсу;
- спокійне горизонтальне положення – необхідно забезпечити тілу відпочинок, краще прилягти і продовжувати глибоко і рівно дихати;
- прохолоду – якщо умити обличчя і на пару секунд зануритися їм в таз з дуже холодною водою, пульс почне заспокоюватися.
Діагностика тахікардії відбувається в амбулаторних умовах і передбачає:
- огляд лікарем і його ознайомлення з анамнезом захворювання;
- електрокардіографію (доречний добовий моніторинг ЕКГ за Холтером);
- лабораторну діагностику (клінічний і біохімічний аналіз крові, аналіз гормонів щитовидної залози);
- при необхідності УЗД серця, електрофізіологічне дослідження, коронографію.
Лікування патологічної тахікардії, безумовно, передбачає вплив на провокуючі її причини, тобто повинно відбуватися лікування основного захворювання. Для лікування тахікардії важливо встановити, звідки йде викликаючий почастішання серцебиття імпульс. Так, розрізняють надшлункову (або передсердну) і шлуночкову тахікардію, кожна з них лікується різними препаратами – якими, визначає лікар. У домашніх умовах або до приїзду лікаря можна прийняти заспокійливий седативний препарат (валокардин, корвалол, екстракт валеріани). За призначенням лікаря хворі з тахікардією приймають антиаритмічні препарати, може бути доцільно хірургічне втручання.
Самолікування та ігнорування хворобливої симптоматики у випадку з тахікардією вкрай недоречно, як і у випадку з будь-яким серцевим захворюванням.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
СТЕНОКАРДІЯ (ГРУДНА ЖАБА)