ГоловнаПсихологічні проблемиУ чому відмінність депресії і поганого настрою? Які його симптоми?

У чому відмінність депресії і поганого настрою? Які його симптоми?

Чи нормально сумувати для людини, і чи можна це назвати депресією? У чому основна відмінність поганого настрою від депресивного розладу? На які симптоми слід звернути увагу і звернутися до лікаря?

Привіт, смуток!

Нерідко люди, що знаходяться в поганому настрої, помилково вважають, що у них депресія. Осінню хандру ми часто приймаємо за депресію, хоча вона такою не є.

Смуток, що виявляється поганим настроєм, почуттям пригніченості і легким роздратуванням, є нормальним станом людини. Немає нічого страшного, коли смуток триває кілька днів. Адекватна людина не може бути постійно в позитивному настрої. Погана погода, проблеми у близьких людей, невдачі на роботі і в стосунках закономірно відбиваються і на нашому настрої, і в цьому немає нічого страшного. Це нормальна реакція людської психіки на події.

Багато психотерапевтів негативно відгукуються про методики так званої «позитивної психотерапії», коли людину привчають бути завжди у піднесеному настрої. Це в корені неправильно, оскільки так ми змушуємо людину надіти маску, так і не вирішивши основну проблему. Ми повинні іноді посумувати. При цьому важливо відрізняти смуток від депресії. В останньому випадку слід негайно звернутися до лікаря-психотерапевта.

Осіння хандра

Меланхолія – локомотив творчості

Коли ви сумуєте або у вас невроз, то ви все ще в змозі адекватно реагувати на події навколо. Більше того, навіть у такому стані людина може відчувати радість, наприклад, від таких дрібниць, як смачна ароматна кава або прогулянка в парку з друзями. На фізіологічному рівні це означає, що центри задоволення в нервовій системі людини ще поки не забиті, і вона, як і раніше, в стані отримувати задоволення від спілкування, смачної їжі, сексу, читання книг і інших занять, які приносять людині гарний настрій.

Як це не дивно, але саме смуток змушує людину творити. Якби не меланхолія, то не було б Байрона і Шекспіра. Практично всі творчі люди сумують, і саме в такому стані до них приходить натхнення. Організм так і проситься висловити почуття, які відчуває людина. Так народжуються вірші, проза, картини і музика – своєрідний відбиток душі творця. Коли людина сублімує свій смуток у щось прекрасне, то стає набагато легше. Тому, якщо ви сумуєте, то саме час доторкнутися до прекрасного.

Що робити, якщо Вам сумно

Смуток – це не хвороба… Він приходить і йде, не залишаючи сліду. Що ж робити, коли тобі сумно?

  • Сумуйте, якщо сумно. У моменти, коли вас огортає меланхолія, не потрібно робити насильства над собою, примушуючи себе сміятися або голосно кричати, що все просто чудово. Швидше за все, вам захочеться побути на самоті, послухати музику або гарненько обміркувати ситуацію. Відмовляти собі в цій «розкоші» не потрібно, якщо ваш організм так і просить цього. У суєтного життя, коли нам абсолютно не вистачає часу просто зупинитися і послухати спів птахів, побути наодинці з самим собою – справжнє задоволення. Відключіться від усього, що вас оточує. Вимкніть телефони та інші гаджети і розслабтеся.
  • Поностальгуйте. Саме час дістати старий сімейний альбом. Перегляньте фотографії людей, які вам дорогі. Згадайте їх молодість і свої роки. У такі моменти ви можете пустити сльозу або посміхнутися. Випускайте емоції назовні, не тримайте їх у собі. При перегляді старих фотографій ваш смуток може поступово здати позиції, поступившись місцем приємним спогадам з молодості і дитинства.
  • Побалуйте своє тіло. Можливо, вам захочеться прийняти ванну. Запаліть свічки і додайте у воду ароматичного масла. Можете включити розслаблюючу музику і навіть випити трохи вина. Правда, з алкоголем у періоди смутку потрібно бути обережним. Приймати його можна в невеликих кількостях тільки в тому випадку, якщо ви точно знаєте, що не переступите межу.
  • Змініть імідж. А може пора змінити зачіску або пофарбувати волосся? Підберіть для себе новий макіяж і зробіть манікюр. Так ви не тільки приведете себе в порядок, але і відвернетеся від рутинних справ.
  • Проведіть ревізію гардероба. Можливо, ви носите занадто темні, непримітні речі. Змініть їх на більш яскраві кольори. Знайте, що помаранчевий і червоний кольори вселяють оптимізм; жовтий – впевненість; фіолетовий і синій кольори заспокоюють. Коли ви сумуєте, одяг чорних, сірих і коричневих кольорів краще не носити. Сховайте його подалі, принаймні, у період, коли ви сумуєте.
  • Емоції у творчість. Коли ви сумуєте, то емоції так і просяться вилитися в щось прекрасне. Це означає, що вам потрібно свої переживання перевести з емоційної сфери у сферу фізичну. Напишіть вірш, заведіть щоденник, займіться малюванням, вишиванням, ліпленням, каліграфією та будь-яким іншим видом мистецтва. Так ви будете висловлювати свої переживання та знаходити баланс між своїм внутрішнім світом і оточенням.

Пам’ятайте, що стан смутку триває кілька днів, максимум 2 тижні. Якщо ви так і не прийшли в себе по закінченню цього періоду часу, то, можливо, проблема носить більш серйозний характер. Тут важливо відрізняти смуток від депресії. В останньому випадку слід негайно звернутися до лікаря-психотерапевта. В іншому випадку душевний розлад тільки посилиться, впливаючи не тільки на ваше психічне, але і тілесне здоров’я.

Вчимося розпізнавати депресію

Примітно, що перші прояви депресії мало чим відрізняються від смутку. Насторожити вас повинна тривалість перебування в поганому настрої. Якщо ви вже 1-2 тижні не можете вийти з цього стану, то пора бити тривогу.

Крім поганого настрою, для депресії характерні вегетативні порушення і астенічний розлад. В такому стані людину турбує апатія, нудьга, нервозність, іноді відчуття тривоги і страхи. Піком тривожних станів можуть бути приступи паніки, які свідчать про те, що депресія переходить в стан серйозного психічного розладу.

Не варто лікувати у психолога клінічну депресію. Це більш глибокий рівень інтервенції, відповідальності, потрібна медична освіта

Людина, що знаходиться в депресії, втрачає інтерес до життя. Її рухи часто загальмовані, а за будь-яку роботу (в тому числі і свої професійні обов’язки) вона береться з небажанням. З часом депресія прогресує, і хворого починають турбувати думки про екзистенціальні проблеми. Людина усвідомлює безглуздість життя, у неї виникають думки про суїцид.

Депресивні розлади

Симптоми депресії: коли потрібно насторожитися

На відміну від смутку, депресія є серйозним захворюванням, яке слід лікувати, інакше людина самостійно з цим просто не справиться. Прояви депресії досить різноманітні і варіюють від форми захворювання.

Емоційні прояви депресії
  • Пригнічений настрій, туга. Стан смутку, пригніченого настрою триває більше двох тижнів. Людина відчуває розпач і не розуміє, який вихід із ситуації. Навіть дрібниці здатні ввести його в стан вкрай пригніченого настрою.
  • Відчуття внутрішньої напруги і очікування біди. У стані депресії людина постійно відчуває внутрішнє напруження. Вона побоюється страшної біди, яка може трапитися з нею або її близькими.
  • Дратівливість. У пригніченому настрої людина занадто дратівлива. Вона вкрай негативно реагує на поради близьких людей, сприймаючи їх за докори. Розмова може перетворитися на сварку за найменшої дрібниці.
  • Почуття провини. При депресії людина відчуває себе винуватою. Це може бути вина перед близькими людьми, друзями, коханою людиною і навіть перед самим собою. В такому стані хворий депресією звинувачує себе у своїй неспроможності.
  • Зниження самооцінки. Ще одна ознака депресії – крайнє невдоволення собою і зниження впевненості у собі.
  • Втрата здатності отримувати задоволення. Якщо у стані смутку людина все ще здатна радіти і отримувати задоволення, то при депресії це не так. Заняття і речі, які раніше приносили людині задоволення, тепер їй не в радість.
  • Зниження інтересу до навколишнього світу. Депресія призводить до того, що людина поступово втрачає інтерес до навколишнього світу. Їй не хочеться будувати відносини, займатися кар’єрою, не кажучи вже про те, щоб зайнятися собою. Для хворого депресією це стає нісенітницею.
  • Втрата здатності переживати почуття. У глибоко запущених випадках депресія призводить до того, що людина просто втрачає здатність переживати почуття. Вона не здатна співпереживати або відчувати радість.
  • Тривога про здоров’я близьких. Часто депресія супроводжується сильною тривогою про здоров’я своїх близьких. У хворого виникає страх здатися неспроможним в громадських місцях.

Окрім емоційних симптомів, депресія супроводжується і рядом розумових проявів:

  • Порушення концентрації уваги.
  • Складності в прийнятті рішень.
  • Переважання похмурих думок про себе, своє життя і навколишній світ.
  • Відчуття безперспективності, песимістичне бачення майбутнього і відчуття безглуздості життя.
  • Думки про свою непотрібність, незначущість і повну безпорадність.
  • Думки про самогубство.

Симптоми депресії

Фізіологічні прояви депресії

Депресія проявляється не тільки психічними, але і соматичними реакціями, серед яких:

  • Порушення сну. Це основний симптом депресії. У хворого частіше буває безсоння, іноді – надмірна сонливість. У деяких людей при депресії відзначається безсоння, яка чергується нападками сонливості.
  • Порушення апетиту. Як правило, в стані депресії апетит сильно погіршується аж до того, що людина відмовляється від їжі. В інших випадках, навпаки, розвивається неприборканий апетит. Людина заїдає свої стреси, як правило, нездоровою їжею, бачачи тільки в цьому джерело задоволення.
  • Порушення функції травного тракту. Найчастіше депресія супроводжується запорами.
  • Розлади в статевій сфері. Істотно знижується потреба в сексі. Погіршується лібідо, у чоловіків порушується ерекція.
  • Втома. Навіть незначні фізичні та розумові навантаження призводять до стомлення. Хворий відчуває слабкість, яка не дозволяє йому зайнятися справою.
  • Біль. Депресія супроводжується не тільки душевним, але і фізичним болем. Больові відчуття і дискомфорт відчуваються в різних ділянках тіла, наприклад, в області серця, шлунка, м’язах і інших.

Поведінкові прояви депресії

Часто люди, що знаходяться в депресії, не здатні самостійно попросити про допомогу оточуючих. Тут близьким важливо бути уважними, оскільки депресія змінює і поведінку хворого. Наступні поведінкові зміни можуть вказувати на те, що у людини депресія:

  • Пасивність. Людина апатична, пасивна, їй дуже складно брати участь у якійсь активності.
  • Уникання контактів. Через депресію людина стає схильною до самоти, вонп поступово втрачає інтерес до інших людей.
  • Відсутність розваг. Людина відмовляється від розваг. Вона просто не бачить в них сенсу, і їй не хочеться проводити час зі своїми близькими.
  • Алкоголь. На жаль, в стані депресії часто вдаються до алкоголю. Алкоголь дійсно тимчасово дає полегшення, однак згодом від надмірного вживання алкоголю проблема лише поглиблюється.

Якщо ви помітили, що у вашого родича, друга або знайомого ці симптоми, то слід звернутися до лікаря-психотерапевта. Варто мати на увазі, що хворому самому з депресією не впоратися. Крім кваліфікованої допомоги, йому потрібна і людина, яка б за ним доглядала.

Лікування депресії

Проблема душі і тіла

Варто відзначити, що депресія – це не лише психологічна, а й фізична проблема. На гормональному рівні у людини відбувається збій, який досить складно відновити без застосування спеціальних медикаментів.

Депресія може тривати стільки, скільки потрібно організму, щоб відновитися і набратися сил. Хоч все життя. В цьому її психобіологічний сенс.

Препарати призначаються як при важких, помірних і легких проявах захворювання. Необхідна умова для успішного лікування – співпраця з лікарем, чітке дотримання його рекомендацій і приписів. Потрібно регулярно відвідувати свого психотерапевта і відверто ділитися з ним про своє відчуття.

Основними препаратами, які призначаються пацієнта з депресією, є антидепресанти. В останні роки число антидепресантів значно збільшилося. Препарати нового покоління відрізняються кращою переносимістю, відсутністю побічних ефектів, низькою токсичністю та високою безпекою для здоров’я. В цілому, при правильному застосуванні антидепресанти є достатньо безпечними препаратами. Доза та різновид препарату визначається індивідуально лікарем. Потрібно розуміти, що позитивний ефект таких ліків проявляється повільно, і тут важливо проявити терпіння. На відміну від препаратів класу бензодіазепінових транквілізаторів, антидепресанти не викликають звикання і розвитку синдрому відміни.

Другою частиною лікування є психотерапія, яка допомагає хворим розвинути навички емоційної саморегуляції і вже в подальшому ефективно справлятися зі складними ситуаціями, не занурюючись в депресивний розлад. Тут важливе залучення пацієнта в процес, оскільки саме від завзяття і бажання хворого буде залежати результат. Фахівець, звісно, розуміє, в якому стані знаходиться пацієнт, тому крок за кроком готує його до того, щоб у самого пацієнта з’явилося бажання впоратися зі своїми проблемами. Самі психіатри відзначають, що факт звернення за допомогою до фахівця, це вже серйозний крок на шляху до вирішення проблеми.

Для вирішення проблеми депресивного розладу вкрай важлива реакція близьких людей хворого. На жаль, нерідко друзі і родичі людини, що страждає депресією, обмежуються лише підбадьоруванням, що потрібно «взяти себе в руки». Особливо це стосується чоловіків в депресії. Друзі нерідко дають їм подібні поради. Це все одно, що говорити хворому на цукровий діабет, що йому потрібно «взяти себе в руки», і рівень цукру знизиться самостійно. Але такого не буває. Тут потрібне серйозне лікування, і чим раніше ви звернетеся за допомогою до кваліфікованого фахівця, тим краще. Якщо не лікувати депресію у фахівця, то хворий спробує вирішити проблему за допомогою алкоголю або наркотиків.

Автор: Аркадій Галанін