Причиною багатьох проблем у житті є неадекватна самооцінка – завищена або занижена.

Успіх в житті багато в чому залежить від самооцінки. Те, як людина ставиться до себе, як оцінює свої здібності і яке місце відводить собі в суспільстві, впливає на її мети в житті, і на результати, яких вона досягає.

Самооцінка буває адекватною або неадекватною – заниженою або завищеною. Про те, чим небезпечне викривлене сприйняття своєї особистості, і як з цим боротися, читайте у статті.

Як формується самооцінка

Її формування починається з перших років життя людини з набуттям досвіду досягнень і невдач. Важливу роль в цьому відіграє атмосфера, в якій ростуть і дорослішає дитина. Ставлення до нього з боку батьків, близьких людей, дорослих і однолітків безпосередньо впливає на те, як вона сама буде оцінювати свою особистість. Фізична та психологічна підтримка і турбота з боку інших допомагає їй сформувати позитивне ставлення до себе.

На цей процес впливає і те, яку самооцінку мають оточуючі дитину дорослі, особливо батьки. Адже вони є для нього взірцем для наслідування.

Коли людина стає дорослою, її думка про себе вже не так сильно залежить від думки оточуючих, так як вона психологічно сформована і знає, на що здатна. Вона не прагне досягти мети за будь-яку ціну. Її практично неможливо спровокувати на необдумані вчинки.

Але якщо людина занадто покладається на оцінку інших людей і «харчується» їх схваленням чи критикою, це говорить про неадекватність її самооцінки – завищеної або заниженої.

Завищена самооцінка

Людина з таким типом сприйняття своєї особистості схильна перебільшувати власні гідності й успіхи. Іноді це супроводжується властивістю применшувати здібності інших.

Така людина зазвичай вважає свої успіхи виключно власною заслугою, а роль зовнішніх факторів недооцінює. А ось в невдачах звинувачує обставини або інших людей, але тільки не себе. Вона болісно реагує на критику і готова агресивно відстоювати свої позиції.

Основне прагнення людей з перебільшеною оцінкою власного «Я» – будь-що уберегтися від невдачі і довести власну правоту у всьому. Але часто така поведінка є реакцією на базове почуття неповноцінності.

Результат занадто високої самооцінки – труднощі в спілкуванні з оточуючими і проблеми з самореалізацією. Що стосується першого, мало кому захочеться спілкуватися з особистістю, яка не рахується з інтересами інших чи дозволяє собі розмовляти зарозуміло. А проблеми з самореалізацією можуть виникнути з двох причин. З одного боку, переоцінивші себе люди уникають цілей, у здатності досягти які не впевнені на всі 100%, боячись виявитися не на висоті. В результаті вони позбавляють себе багатьох шансів у житті. З іншого, необгрунтована самовпевненість часто змушує їх ставити перед собою недосяжні завдання. Аналізувати невдачі не виходить, і в підсумку вони марно витрачають час і енергію.

Якщо ви помічаєте, що люди холодно до вас ставляться, а недоброзичливців у вас більше, ніж друзів, поспостерігайте за своєю манерою спілкування. Можливо, проблема у вашій завищеній самооцінці. Вчіться ставитися до людей з повагою, уникайте зневажливих фраз по відношенню до інших, прислухайтеся до їхніх потреб і спробуйте зробити для іншої людини що-небудь приємне. Швидше за все, від ворожого настрою оточуючих до вашої персони нічого не залишиться.

Занижена самооцінка

Такі люди применшують свою значимість і здібності. Власні досягнення пояснюють волею випадку, допомогою іншої людини, удачею, і лише в останню чергу – своїми зусиллями. Якщо людина не просто так каже, а свято в це вірить – це не скромність, а ознака низької самооцінки. На компліменти на свою адресу реагують недовірою або навіть агресивним неприйняттям.

Людина з низькою самооцінкою завжди сумнівається в собі, тому також має проблеми із самореалізацією. Вона вибирає тільки ті цілі, яких свідомо легко досягне. Але часто це значно нижче її реальних можливостей. Не дивно, що її успіхи в навчанні, особистому житті, кар’єрі дуже посередні, але вона схильна пояснювати це зовнішніми обставинами.

Якщо низька самооцінка – це про вас, спробуйте підвищити її за допомогою аутотренінгу. Кожен день нагадуйте собі про свої достоїнства. Вголос і подумки повторюйте позитивні установки, про те, який ви талановитий, красивий, чудовий і т.п. чоловік.

Можна використовувати принцип порівняння і змагання: якщо у когось вийшло, то і у вас вийде, тому що ви не гірше. У «важких» випадках можна спробувати порівняти себе з тим, хто робить це гірше вас, і згадати власну установку, що ви «не гірше інших, а десь посередині».

Як бачимо, будь-яка перекручена самооцінка (завищена або занижена) здатна серйозно зіпсувати людині життя. Сьогодні доступно багато літератури, за допомогою якої будь-який бажаючий може навчитися коригувати свої внутрішні установки і шаблони, використовуючи спеціальні вправи і техніки. Це дозволить підвищити якість свого життя.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ПСИХОЛОГІЯ СУПЕРЕЧКИ: ЧОМУ СПЕРЕЧАЮТЬСЯ ЛЮДИ

КЛАУСТРОФОБІЯ: ОЗНАКИ, ПРИЧИНИ, ЛІКУВАННЯ

ПСИХОЛОГ, ПСИХОТЕРАПЕВТ, ПСИХІАТР: ДО КОГО ЗВЕРНУТИСЯ?