Застосування жарознижуючих засобів доцільно при температурі вище 38-39 градусів. Якщо температура тіла нижче, то збивати її не рекомендується.
Жарознижуючі препарати є одними з найбільш часто використовуваних лікарських засобів в лікуванні інфекційних захворювань. Часто гострі респіраторні вірусні інфекції супроводжуються високою температурою. Однак не завжди таку температуру потрібно збивати. Масове безконтрольне застосування жарознижуючих засобів призводить до розвитку безлічі різних побічних ефектів. Крім того, часто збивання температури уповільнює процес одужання.
Щоб жарознижуючі препарати дійсно принесли користь, необхідно знати, коли і в яких випадках їх доцільно застосовувати.
Показання до призначення жарознижуючих препаратів
Для початку слід усвідомити, що підвищення температури – це захисна реакція організму, за допомогою якої вдається уповільнити зростання патогенних збудників. Крім того, підвищення температури надає стимулюючий ефект на імунну систему: посилюється вироблення інтерферону – комплексу білків, що володіють противірусною дією. Іншими словами, висока температура – це ознака того, що організм посилено бореться з інфекцією. Якщо температуру збити, то ми «зіграємо на руку» вірусам і бактеріям.
В даний час вважається, що температура тіла до 38-39 градусів за Цельсієм не потребує зниження, якщо, звичайно, хворий нормально переносить такий стан. Якщо ж підвищення температури супроводжується вираженим больовим синдромом та іншими тяжкими симптомами, то температуру можна збивати.
Жарознижуючі препарати не повинні застосовуватися регулярно незалежно від рівня температури. У такому випадку різко змінюється температурна крива, через що можлива картина помилкового одужання, під яким можуть критися такі серйозні ускладнення, як пневмонія (основною ознакою якої якраз є гарячковий стан хворого). Тому додаткові дози жарознижуючих лікарських засобів рекомендується приймати тільки після повторного підйому температури. Як правило, потреба в прийомі жарознижуючих препаратів не перевищує 2 разів на добу.
Застосування жарознижуючих препаратів з антибіотиками може ускладнювати оцінку ефективності останніх, оскільки часто основним критерієм ефективності антибіотиків є зниження температури. Проте у ряді випадків доводиться застосовувати ці препарати одночасно.
Вибір жарознижуючого засобу
При виборі жарознижуючого лікарського засобу для дітей завжди потрібно враховувати ефективність і безпеку препарату. Попередньо потрібно проконсультуватися з лікарем. З причини високої токсичності необхідно виключити застосування препаратів на основі амідопірину, фенацетину і антипірину. Переважно препарати з ацетилсаліциловою кислотою (аспірин), метамизолом, парацетамолом і ібупрофеном.
Механізм дії всіх жарознижуючих препаратів зводиться до придушення продукції простагландинів, з чим і пов’язані їхні основні побічні ефекти: ерозія шлунка і шлункові кровотечі.
Застосування препаратів ацетилсаліцилової кислоти у дітей може викликати синдром Рея (гостра печінкова енцефалопатія). У цьому зв’язку з початку 80-х років ці препарати стали забороняти застосовувати у дітей до 15 років.
Жарознижуюча дія ібупрофену за силою близька до ацетилсаліцилової кислоти та парацетамолу. Правда, частота побічних ефектів при його застосуванні вища.
Препарати на основі метамізолу справляють гнітючу дію на систему кровотворення, що послужило причиною для заборони таких препаратів у багатьох країнах світу.
У дитячій терапевтичній практиці найбезпечнішими можна вважати жарознижуючі засоби на основі парацетамолу. Для дорослих можливе застосування інших препаратів за показаннями.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ШЛЯХИ ПЕРЕДАЧІ ІНФЕКЦІЇ
ПРО ЩО ГОВОРИТЬ ТЕМПЕРАТУРА 37.3?
