У 10% хворих м’яким шанкр також реєструється сифіліс і генітальний герпес. У цьому зв’язку іноді лікарю необхідно лікувати відразу кілька захворювань.
Що це таке?
М’який шанкр (або шанкроїд) – інфекційна хвороба, що передається тільки статевим шляхом. Збудником захворювання є стрептобацила Петерсона-Дюкрея (Haemophilus ducreyi). У місці впровадження патогенного збудника з часом утворюється виразка, яка приносить людині хворобливі відчуття.
М’який шанкр поширений в основному в країнах Африки, Південно-Східної Азії, Центральної та Південної Америки. У наших широтах дане захворювання реєструється вкрай рідко. У той же час за останній час було зареєстровано декілька тисяч випадків зараження в країнах Південної Європи, Великобританії і в США. У нашій країні м’який шанкр майже завжди є привізною інфекцією.
Збудник захворювання вперше був описаний в 1887 році, і протягом декількох десятків років його докладно вивчали російські та європейські вчені. На сьогоднішній день відомо, що інфікування відбувається виключно при статевому контакті, коли паличка Haemophilus ducreyi потрапляє на слизові оболонки статевих органів і на пошкоджені ділянки шкірних покривів. Встановлено, що стрептобацілла Петерсона-Дюкрея стійка щодо безлічі хімічних речовин, а також здатна виживати і розмножуватися при різних температурних режимах. Тому, якщо м’який шанкр не лікувати, то захворювання швидко прогресує.
Деякі вчені вважають, що м’який шанкр передається не тільки статевим шляхом, але і контактно-побутовим. На це вказує той факт, що м’який шанкр кілька разів реєструвався у дітей та медичних працівників, які працюють безпосередньо з зараженими людьми.
Симптоми захворювання
Прихований період захворювання в середньому триває 4-10 днів з моменту зараження. Такі різні терміни інкубаційного періоду обумовлені деякими особливостями інфекційного процесу. Наприклад, м’який шанкер у чоловіків прогресує набагато швидше, ніж у жінок. У переважній більшості випадків у жінок захворювання проявляється не раніше, ніж через 5-6 діб після зараження. У дуже рідкісних випадках інкубаційний період може тривати до декількох тижнів.
Спочатку в місці впровадження патогенного збудника утворюється яскраво-червона пляма, в центрі якого знаходиться гнійний вузлик. Через кілька днів гнійна пустула розкривається, і на його місці утворюється шанкр – виразка м’якої консистенції, діаметр якої може варіювати від декількох міліметрів до 4 сантиметрів. Як правило, шанкер має неправильну форму з нерівними краями.
Найчастіше у чоловіків м’який шанкр розташовується на внутрішній або зовнішній поверхні препунціального мішка, голівці і стовбурі статевого члена і вінцевій борозні. У жінок виразки локалізуються в основному на статевих губах, піхві і кліторі.
На відміну від інших венеричних захворювань, при яких також зазначається виразки, м’який шанкр має деякі особливості:
- при м’якому шанкрі виразки болять і кровоточать;
- виразки м’які на дотик;
- навколо виразок відзначається запальний віночок.
Внаслідок затікання гною на внутрішню поверхню стегон і інші частини тіла, можливе утворення вторинних шанкрів.
Ускладнення м’якого шанкра
Найбільш частим ускладненням при м’якому шанкрі є запалення лімфатичних судин, при якому утворюються ущільнені хворобливі тяжі. У чоловіків такі ускладнення, зазвичай, розвиваються на верхній поверхні пеніса, а у жінок на зовнішній поверхні статевих губ і лобку.
Також при м’якому шанкрі можливе запалення регіонарних лімфатичних судин (бубон). Як правило, таке ускладнення розвивається через 2-3 тижні після утворення виразки. Лімфатичні вузли збільшуються і стають болючими, а через час розм’якшуються і розкриваються.
При набряклості крайньої плоті можливий розвиток фімозу і парафімозу.
Кров на сифіліс покаже не раніше, ніж через 2,5 – 3 тижні, а лімфовузли збільшаться через 1 – 2 тижні після появи шанкра.
Лікування
На щастя, м’який шанкр є легко виліковна хвороба. Для усунення інфекції застосовуються антибіотики і сульфаніламідні препарати. Для лікування лікарі часто призначають спеціальні антибіотики, які знищують не тільки паличок Дюкро, але і блідих трепонем – збудників сифілісу. Також доречно застосування місцевих антибіотиків у вигляді мазі.
Тривалість курсу лікування при м’якому шанкрі становить 1-2 тижні. Протягом перших 6 місяців після лікування пацієнтові необхідно регулярно спостерігатися у свого лікуючого лікаря, щоб уникнути розвитку рецидивів та інших інфекційних захворювань.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
УРЕАПЛАЗМОЗ: ПРИЧИНИ, СИМПТОМИ, ЛІКУВАННЯ