Всім відома лихоманка на губах або біля носа, іноді і в носі, завжди об’являється недоречно. Ці вибагливі прищики (точніше, пухирці) як ніби в насмішку намагаються вскочити в самий невідповідний момент. Тому мало хто замислюється, що це за «застуда», і звідки вона береться, головне — якнайшвидше застосувати всі відомі методи вигнання лихоманки. Між тим вірус герпесу живе майже в кожнім з нас у будь-який момент може вразити не однієї людини, а відразу декількох. Ми з’ясували все про цю хворобу.

Міф 1. Герпес — дурниця, через кілька днів сам іде

На жаль, вірус герпесу не проходить безслідно, вірніше, він не зникає з організму повністю, як вірус звичайного ГРВІ. Людина, яка заразилася на герпесом, не позбавляється від нього. Ніколи. Перейшовши в неактивний стан, він не турбує людину, але час від часу при нездужанні або при несприятливих умовах (стресах, перевтомі, поганої екології, переохолодженні) починає бурхливо розмножуватися, викликаючи ті чи інші симптоми.

Статистика така: 95 % населення земної кулі носять в собі вірус простого герпесу, але тільки 20% з них дійсно хворі, тобто у них в організмі вірус активний. Герпес 1-го типу (лихоманка) насправді не такий нешкідливий, під маскою застуди ховається дуже серйозний збудник. Саме підступне його властивість, як і будь-якого іншого герпес-вірусу, поступово руйнувати імунну систему людини. Також цей вірус може уражати слизову оболонку не тільки губи, але і всього рота, що супроводжується підйомом температури, появою хворобливих виразок, неприємним запахом, кровоточивістю ясен. Він може перейти на статеві органи, викликаючи генітальний герпес – дуже неприємне і тривале захворювання. Хитрий вірус іноді настільки добре «ховається» в організмі свого господаря, що людина стає носієм, сама не підозрюючи про це. Начебто вона здорова, ніщо її не турбує, але заразити іншого вона може легко. Дуже небезпечний і офтальмогерпес. Його лікувати просто необхідно, оскільки запущена хвороба може призвести не тільки до погіршення зору, але і до сліпоти. Зовсім не простий, виявляється, простий герпес. Вчені виявили його зв’язок з деякими пухлинами людини: рак матки у жінок і раку передміхурової залози у чоловіків.

Міф 2. Мене герпес обійшов стороною — ніколи на губах не було бульбашок або прищиків

А дозвольте поцікавитись: ви хворіли на вітряну віспу або вітрянку? Ви будете здивовані, коли дізнаєтесь всю таємницю цієї хвороби. Після одужання цей вірус – варіцелла зостер – повністю не зникає, а «ховається» в нервових клітинах. Там він зберігається все життя людини.

Поки в організмі хазяїна все благополучно, цієї «невидимки» не видно і не чутно, але варто серйозно знизитися імунному захисту в організмі – він тут як тут. Вірус починає розмножуватися, поширюючись по нерву і викликаючи хворобу, яка отримала назву «оперізувальний лишай».

Міф 3. Якщо в моїй родині хтось застуджений, я ношу марлеву пов’язку, тому герпес мені не страшний

Герпес можна назвати чемпіоном по «стрибкам» з однієї людини на іншу. В першу чергу він переміщається по повітрю (повітряно-крапельний шлях), потім – при безпосередньому контакті людей – поцілунки, рукостисканнях від шкіри до шкіри. Звичайно, поза людського організму вірус живе не так довго, температура всього 50 градусів Цельсія для нього згубна. І все ж… На металевих предметах: монетах, ручках дверей та водопровідних кранів він живе 2 години, на пластиці та дереві – 3 години.

На вологій тканині – рушник, носовій хустці, серветці – до б годин! Виходить, взявся за ручку дверей при вході в офіс, натиснув на кнопку ліфта, повернув рукоятку крана умивальника – здрастуй, вірус. Дістав з гаманця монету – знову він, попросив ручку у колеги щось записати – як кажуть, дивись пункт «а». Ще віруси можуть передаватися при статевому контакті, переливанні крові та пересадки органів від донора, а від матері герпесом заражаються ще не народилися малюки.

Міф 4. Навіщо потрібно лікувати герпес, якщо він сам з’являється і сам проходить?

В тому-то і справа, що не проходить – він ховається. Просто у людини зникають неприємні прояви. Лікувати герпес-вірусні інфекції дійсно дуже складно, і, незважаючи на велику різноманітність ліків, досі немає препаратів, які б повністю позбавили організм від цих паразитів. Але лікувати треба, особливо герпетичні нейроінфекції, вони вражають нервову систему, генітальний герпес, офтальмогерпес, гострий герпетичний стоматит, часто буває у дітей в перші 3 роки життя. Дуже небезпечний герпес для новонароджених – він вражає їх внутрішні органи, нервову систему, очі. Простий герпес, цитомегаловірус, вірус Епштейна-Барр можуть сприяти прогресуванню ВІЛ-інфекції.

А останні дослідження доводять участь герпес-вірусів в розвитку ряду злоякісних пухлин. Цитомегаловірусна інфекція дуже схожа на звичайне ГРВІ: ті ж нежить, температура, нездужання і слабкість. Тому, заразившись, людина навіть не здогадується про це, ЦМВ порівняно мало заразний – для його передачі потрібен дуже тісний і тривалий контакт. А ось вірус Епштейна-Барр носить в собі більшість дорослого населення. Вже до 5-річного віку майже половина дітей перенесла цю інфекцію, про що, як правило, їхні батьки не підозрюють. Причина та ж – в легкій формі ця хвороба дуже нагадує ГРВІ. Якщо ж вірус Епштейна – Барр набирає силу, лікарі ставлять діагноз або інфекційного мононуклеозу, або синдрому хронічної втоми. У цьому разі потрібне серйозне лікування у фахівця.

Що ж робити? Не панікувати. Стає самітником, ховати руки за спину, відмовляючись від рукостискань, звичайно, не потрібно. Якщо вчасно звернутися до фахівця, страждання довго продовжуватися не будуть – досвідчений доктор зажене «лева в клітку». Ну а якщо в родині з’явився інфікований, обов’язково обстежте всіх родичів, включаючи дітей. Ще візьміть за правило: якщо ваші руки недостатньо чисті, зайвий раз не торкайтеся ними до очей. Випадкові інтимні партнери теж здоров’я не додадуть, тим більше, що зовні вони можуть виглядати цілком здоровими. І звичайно, не забувайте про зміцнення імунітету — головного «охоронця здоров’я».