Чим небезпечний гепатит D? Які його основні симптоми? Як правильно лікуватися при гепатиті D і чи можна запобігти розвитку даного захворювання?
Вірусний гепатит D (або дельта-гепатит) являє собою інфекційне захворювання печінки, викликане вірусом гепатиту D. Примітно, що самостійно вірус гепатиту D в організмі людини не розмножується. Для цього йому необхідний «вірус-помічник», роль якого виконує вірус гепатиту В. Поєднання цих двох вірусів суттєво погіршує клінічну картину захворювання.
Характеристика вірусу
Вірус гепатиту D є РНК-вірусом, який не здатний самостійно продукувати білки, необхідні для його реплікації (розмноження). Для цих цілей він використовує білки вірусу гепатиту В.
Вірус гепатиту D відрізняється високою стійкістю у зовнішньому середовищі. Він виживає і зберігає свою активність при нагріванні, заморожуванні, при впливі кислот і нуклеазних ферментів.
Як відбувається зараження
Резервуаром і джерелом вірусної інфекції є хвора людина, у якої одночасно присутні віруси гепатиту D і В. Вірогідність зараження особливо збільшується при гострій фазі захворювання. При цьому хворі становлять небезпеку протягом усього періоду захворювання, поки віруси циркулюють в кровній руслі.
Вірус гепатиту D передається парентеральним шляхом, при цьому обов’язковою умовою передачі інфекції є наявність активного вірусу гепатиту В.
Захворювання може являти собою коінфекцію (коли вірус гепатиту D одночасно передається з вірусом гепатиту В) або ж суперінфекції, коли вірус гепатиту D попадає в організм, уже заражений вірусом гепатиту В.
Найбільш висока вірогідність зараження при гемотрансфузії крові від заражених донорів. Так само висока ймовірність інфікування при хірургічних втручаннях і деяких інвазивних медичних маніпуляціях (наприклад, стоматологічних).
Вірус гепатиту D може передаватися статевим шляхом, а також долає плацентарний бар’єр. У деяких випадках відзначається сімейне поширення захворювання, що дозволяє припустити передачу вірусу контактно-побутовим шляхом.
Симптоми захворювання
Вірусний гепатит D суттєво ускладнює перебіг вірусного гепатиту В. Інкубаційний період для суперінфекції становить від 3 до 7 тижнів. Поджелтушний період при гепатиті Dтакой само, як і при гепатиті В (правда, може мати більш бурхливу течію і меншу тривалість). Крім того, піджовтуватий період при гепатиті D характеризується більш вираженою білірубінемією і частими геморагічними проявами. Інтоксикація при жовтяничному періоді гепатиту D більш виражена, ніж така при вірусному гепатиті D. При суперінфекції можливий ранній розвиток набряково-асцитичного синдрому.
Коінфекція, як правило, протікає в 2 фази. Інтервал між піками симптоматики становить від 15 до 32 днів.
Суперінфекції часто важко диференціювати від вірусного гепатиту В, оскільки симптоматика цих процесів багато в чому схожа. У разі суперїнфекції відзначається висока швидкість розгортання клінічної картини захворювання, швидкий перехід захворювання в хронічну форму, виражена гепатоспленомегалія, а також порушення синтезу білків печінки.
Лікування та профілактика гепатиту D
Лікування вірусного гепатиту D має здійснюватися лікарем-гастроентерологом. В цілому, лікування проводиться за тими ж принципами, що й лікування вірусного гепатиту В. Оскільки вірус гепатиту D відрізняється високою стійкістю (в тому числі і до інтерферону), то при його лікуванні необхідно застосовувати противірусні препарати у великих дозах, ніж при лікуванні гепатиту В. У середньому курс лікування становить 3 місяці. При відсутності терапевтичного ефекту дозування подвоюють, а курс подовжують до 12 місяців.
Що стосується профілактики гепатиту D, то вона така ж, як і для гепатиту В. Найбільш ефективним способом профілактики є вакцинація від вірусу гепатиту В.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ГЕПАТИТ B
