Безсоння (інсомнія) являє собою дефіцит кількості та якості нічного сну, які є обов’язковими для нормальної денної діяльності.
Безсоння – розлад, який характеризується труднощами засинання та підтримання сну. Як правило, порушення сну виникають внаслідок інших станів або захворювань. Поширеними причинами безсоння є стрес, захворювання внутрішніх органів, порушення гігієни сну, прийом психотропних речовин, алкоголю, психічні хвороби, неврологічні патології, синдром нічного апное, больовий синдром, зовнішні негативні умови (яскраве світло, шум), позмінна робота, джетлаг (швидка зміна часових поясів). При цьому найбільш частою причиною інсомнії виступають такі психічні фактори, як депресія, тривога.
Характерними особливостями безсоння є: скорочення тривалості сну, його недостатня глибина, часті нічні пробудження, після яких людині довго не вдається заснути, відчуття «поверхневого» сну, а також тривале засинання, яке може затягуватися до двох і більше годин. Також у людей, які страждають безсонням, значно знижений поріг пробудження, ускладнене засинання після нічного пробудження. При цьому зниження порогу пробудження зумовлено значною мірою недостатньою глибиною сну.
Діагностика інсомнії
Для того щоб діагностувати безсоння, необхідно провести спеціальне обстеження пацієнта, яке включає оцінку його індивідуального хронобіологічного стереотипу, психологічний аналіз, полісомнографічне дослідження. У ході оцінювання хронобіологічного стереотипу пацієнта виявляються індивідуальні особливості його сну (наприклад, визначають «сова» він чи «жайворонок», довго-або короткосплячий). Також враховується специфіка його професійної діяльності – нічна або позмінна робота, часта зміна часових поясів.
Результати полісомнографічного аналізу відіграють важливу роль у постановці даного діагнозу. Методика полісомнографічного дослідження передбачає одночасну реєстрацію таких параметрів, як електроміографія, електроенцефалографія, електроокулографія, які є мінімальним необхідним набором для оцінювання структури сну.
Лікування безсоння
Два основних етапи в лікуванні безсоння включають усунення причини, яка її викликала, а також проведення заходів щодо нормалізації структури сну. Іноді виявити причину порушення сну буває досить складно, тому в таких випадках необхідним є комплексне обстеження пацієнта з консультаціями суміжних спеціалістів. Крім того, безсоння може бути викликано одночасним впливом декількох негативних факторів. Після визначення та усунення причини, яка викликала інсомнію, приступають до нормалізації сну за допомогою нелікарських та лікарських методів.
Нелікарські методи, які використовуються в лікуванні інсомнії, різноманітні. Вони включають дотримання гігієни сну, фототерапію, психотерапію, голкорефлексотерапію, фізіотерапію, а також прийом спеціальних гомеопатичних засобів. Фізіотерапевтичні методи, які використовуються в лікуванні безсоння, як правило, представлені кліматотерапією, гідротерапією, електротерапією, аероіонотерапією.
Дотримання гігієни сну передбачає виконання наступних правил. Вставати вранці і лягати спати необхідно в один і той же час, денний сон при цьому слід виключити. Забороняється вживання незадовго до сну продуктів, що стимулюють мозкову діяльність (шоколад, кава, тонізуючі напої, чай, кола). Також за годину до сну потрібно зменшити розумове навантаження, припинити перегляд телевізора, читання. У денний час рекомендується уникати стресогенних ситуацій. При недостатній руховій активності потрібно влаштовувати перед сном прогулянки. Також важливо пам’ятати, що спати треба в темряві, тиші на зручному ліжку.
Виконання правил гігієни сну, нормалізація способу життя і режиму дня часто забезпечують повне позбавлення від безсоння без призначення медикаментозної терапії. Проте в деяких випадках інсомнії необхідним є використання лікарського методу. При цьому медикаментозна терапія безсоння повинна супроводжуватися дотриманням правил гігієни сну.
Як правило, медикаментозне лікування безсоння починають із застосування лікарських препаратів рослинного походження або мелатоніну (гормон епіфіза, регулятор добових ритмів). При виборі снодійного засобу враховується кількість його побічних ефектів, протипоказань. При цьому тривалість застосування снодійних препаратів не повинна бути більше трьох тижнів (оптимальна тривалість курсу – 10-14 днів). Зазвичай за такий період не формується звикання і не розвивається синдром відміни. Найбільш популярною групою снодійних препаратів на сьогоднішній день є Z-гіпнотики.
Таким чином, лікування безсоння зводиться до виявлення і усунення причини її виникнення, а також дотриманню гігієни сну, режиму праці та відпочинку.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
НІЧНИЙ ГОЛОД: ПРИЧИНИ, НАСЛІДКИ