ГоловнаЗдоров'я А-ЯАнорексія і булімія

Анорексія і булімія

Анорексія і булімія — психогенно обумовлені розлади харчової поведінки — в даний час все частіше зустрічаються серед підлітків і молодих людей.

Хвороба XXI століття

АнорексіяАнорексія — це патологічний стан, при якому відзначається повна відсутність апетиту при наявності об’єктивної необхідності організму в харчуванні. Анорексія може виникати внаслідок різних причин, наприклад, при паразитарних інвазіях та інфекційних хворобах, захворюваннях травної системи. Окремо прийнято розглядати нервову анорексію.

Нервова анорексія являє собою розлад прийому їжі, при якому людина навмисно відмовляється від їжі з метою зниження ваги. Найчастіше дане захворювання зустрічається у дівчат. Тим не менше, воно може спостерігатися не тільки в молодому, але й у зрілому віці, як серед жінок, так і серед чоловіків.

Нервова анорексія характеризується виникненням патологічного бажання схуднення, яке супроводжується розвитком сильного страху ожиріння. У людей, які страждають на анорексію, спостерігається спотворення сприйняття власного тіла, присутня стурбованість з приводу збільшення ваги, навіть якщо насправді цього не відзначається. Причини виникнення анорексії поділяють на психологічні (внутрішні конфлікти, вплив сім’ї), біологічні (генетична схильність) і соціальні (вплив суспільства — популярність дієт, наслідування кумирам).

Анорексія має етапність течії — виділяють дисморфоманічну, аноректичну і кахектичну стадії. Перша стадія — дисморфоманічна — характеризується виникненням думок про власну неповноцінность через уявну повноту. При цьому у пацієнта виникає тривога, пригнічений настрій, він довго розглядає себе в дзеркалі. Також на цій стадії відзначаються перші спроби обмеження в їжі.

На другій стадії хворий вдається до жорстких дієт і виснажливих фізичних навантажень. При цьому він значно втрачає у вазі, але голодування не припиняє, так як не може об’єктивно оцінити ступінь схуднення. Внаслідок постійного недостатнього харчування, в організмі відбуваються патологічні реакції. З’являються такі ознаки, як випадання волосся, сухість шкіри, зниження статевого потягу, непритомність, аритмія, болі в шлунку, запори, нудота, депресія. Виникає безпліддя: у жінок у зв’язку з аменореєю (припинення менструацій), у чоловіків — внаслідок придушення сперматогенезу.

Маса тіла хворого неухильно знижується, в організмі відбуваються дистрофічні зміни, і настає кахектичний період. Ця стадія анорексії зазвичай розвивається через два роки від початку захворювання. Патологічні зміни в організмі призводять до необоротного придушення функцій всіх органів і систем і закінчуються смертю. У зв’язку з таким безперервним перебігом і важкими наслідками, анорексія є серйозною хворобою, яка вимагає обов’язкового лікування.

Булімія

Ще одним частим порушенням харчової поведінки є булімія. Виникає булімія внаслідок психічних розладів, захворювань ендокринної та центральної нервової систем. Дана патологія часто призводить до ожиріння.

Нервова булімія характеризується різким значним підвищенням апетиту, почуттям сильного голоду. Як правило, булімія протікає у вигляді нападів або тривати постійно. Напади характеризуються поглинанням величезної кількості їжі. Вони можуть виникати раптово або розвиватися в певний час (наприклад, вночі).

Люди, що страждають булімією, часто вдаються до використання проносних засобів і викликанню блювоти з метою контролю ваги. Разом з тим, вживання великої кількості їжі і подальше примусове очищення шлунка викликають важкі ускладнення.

Булімія може розвинутися самостійно або виникнути на тлі нервової анорексії. Як у людей, які страждають на анорексію, так і у хворих булімією контроль своєї ваги стає найважливішою життєвою метою. Булімія, що виникла на тлі нервової анорексії, характеризується періодичним виникненням нападів обжерливості, які змінюють періоди голодування. Під час таких нападів хворий з’їдає величезну кількість їжі за короткий проміжок часу, при цьому він зазвичай ковтає їжу НЕ пережовуючи. Як правило, після нападу булімії пацієнт викликає блювоту або приймає велику кількість сечогінних або проносних препаратів, не замислюючись про наслідки для свого здоров’я.

Булімія і анорексія є небезпечними для життя станами, тому людина, що страждає даними захворюваннями, потребує адекватного лікування. На жаль, хворих на анорексію часто госпіталізують в стані різкого виснаження, в той час як на початку захворювання лікування може проводитися амбулаторно. Необхідно пам’ятати, що чим раніше будуть проведені терапевтичні заходи, тим менше ризик розвитку необоротних змін.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
7 ПРИЧИН ЗНЕВОДНЕННЯ

СТУПЕНІ ОЖИРІННЯ