Лейкоз у дітей

Рання діагностика і вчасно розпочате лікування — запорука успіху в боротьбі з недугою.

ЛейкозЛейкоз (рак крові) — саме часте онкологічне захворювання у дітей, при якому попередники кров’яних клітин (еритроцитів, лейкоцитів, лімфоцитів) перероджуються в злоякісні. Розростаючись в кістковому мозку, пухлинні клітини поступово витісняють нормальну кровотворну тканину. У результаті в крові з’являються пухлинні (бластні) клітини, знижується вміст нормальних клітин крові, що призводить до анемії, підвищеної кровоточивості, пригнічення імунітету і розвитку інфекційних ускладнень.

На щастя лейкози у дітей та підлітків досить добре піддаються лікуванню.

Фактори ризику розвитку лейкозу у дітей

Захворювання починається з появи пухлинної клітини, яка стає родоначальницею цілого клону бластних клітин. Виявлено зв’язок деяких факторів з виникненням лейкозу.

Імовірність розвитку лейкозу вище у дітей у разі:

  • генетичних захворювань (синдроми Дауна, Клайнфельтера, Лі-Фромені)
  • вроджених порушень імунної системи
  • коли брат або сестра (особливо близнюки) хворіли на лейкоз
  • перенесеної хіміотерапії, впливу радіації або контакту з бензолом (розчинник)
  • імуносупесії (пригнічення імунної системи), викликаної, наприклад, прийомом препаратів, що знижують реакції відторгнення при трансплантації органів або тканин.

Хоча ризик захворіти лейкозом відносно невеликий, лікарі рекомендують регулярно обстежувати дітей з факторами ризику для своєчасного виявлення можливих патологічних змін.

Види лейкозу у дітей

лейкозУ дітей найчастіше буває гострий лейкоз, хронічний лейкоз зустрічається значно рідше. Вид лейкозу (гострий або хронічний) визначається типом злоякісних клітин, що викликали захворювання, тому гострий лейкоз ніколи не переходить у хронічний і навпаки.

Зустрічаються наступні типи лейкозу:

  • Гострий лімфобластний лейкоз (гострий лімфолейкоз) зустрічається в 3 з 4 випадків раку крові у дітей.
  • Гострий мієлобластний лейкоз займає друге місце.
  • Змішаний лейкоз — рідкісний тип лейкозу, при якому є ознаки як гострого лімфолейкозу, так і гострого мієлобластного лейкозу.
  • Хронічний мієлолейкоз у дітей розвивається рідко.
  • Хронічний лімфолейкоз також рідко зустрічається у дітей.
  • Ювенільний мієломоноцітарний лейкоз — це рідкісний тип лейкозу, що виникає у дітей до 4-х років, який не можна віднести ні до гострого, ні до хронічного лейкозу.
Симптоми

Симптоми лейкозуЯк правило, батьки при перших проявах захворювання звертаються до лікаря, що дозволяє виявити проблему на ранній стадії. Чим раніше поставлений діагноз, тим ефективніше лікування.

При лейкозі вихід патологічних клітин у кровотік призводить до витіснення нормальних клітин крові і появі основних проявів хвороби. Серед них:

  • слабкість, підвищена стомлюваність
  • блідість шкіри і слизових оболонок
  • підвищення температури тіла та інші ознаки інфекції
  • кровотечі і поява синців без видимих ​​причин
  • задишка
  • кашель.

Крім того можуть бути:

  • болі в кістках та / або суглобах
  • набряки в ділянці живота, в паху, на обличчі, шиї та кінцівках
  • втрата апетиту і зниження маси тіла
  • головні болі, порушення рівноваги і зору, судоми
  • блювота
  • поява висипу на шкірі
  • порушення травлення.
Діагностика

Лікар встановлює діагноз, грунтуючись на клінічній картині захворювання, даних огляду і результатів аналізів, що дозволяють підтвердити діагноз і визначити тип лейкозу.

При діагностиці лейкозу можуть застосовуватися:

  • Загальний аналіз крові (дозволяє оцінити кількість нормальних і патологічних клітин у периферичній крові)
  • Біопсія кісткового мозку, одержувана при пункції грудини або кісток таза
  • Люмбальна (спинномозкова) пункція, що дозволяє визначити залучення до процесу головного і спинного мозку
  • Інші аналізи для уточнення типу лейкозу і підбору ефективної схеми лікування.

Необхідно регулярно повторювати аналізи для контролю реакції організму дитини на лікування.

Лікування лейкозу у дітей

Лікування лейкозуСхема лікування захворювання визначається типом лейкозу і деякими іншими чинниками. Пацієнти з лейкозами лікуються в спеціальних онкогематологічних відділеннях або центрах.

У дитячому віці хвороба краще піддається терапії, а організм краще переносить курс лікування.

Нерідко перед початком лікування лейкозу доводиться лікувати ускладнення захворювання, наприклад, використовувати антибіотики, переливання крові та інші методи лікування для боротьби з інфекціями.

Головним методом лікування лейкозу є хіміотерапія. Хіміопрепарати можуть вводитися внутрішньовенно, внутрішньом’язово або внутрілюмбально (в спинномозкову рідину), прийматися per os у вигляді таблеток. Після закінчення основного курсу терапії проводяться курси підтримуючою терапією для профілактики рецидивів захворювання.

Для руйнування ракових клітин і зменшення розмірів пухлинних вогнищ може застосовуватися променева терапія. Хірургічні методи лікування лейкозу у дітей практично не застосовуються.

У разі неефективності стандартного лікування шанс на одужання хворому може дати трансплантація стовбурових клітин. Трансплантація передбачає пересадку кровоутворюваних стовбурових клітин пацієнта після того, як за допомогою хіміотерапії та опромінення були вбиті всі клітини кісткового мозку.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ЛЕЙКЕМІЯ (ЛЕЙКОЗ)

ГОСТРИЙ МІЄЛОЇДНИЙ ЛЕЙКОЗ