Антибактеріальні препарати (або протимікробні засоби) — ліки, дія яких спрямована на пригнічення бактерій, блокування їхнього розвитку й поширення. Антибактеріальні лікарські препарати бувають двох типів:

  1. Засоби невибіркової протимікробної дії, які згубно впливають на більшість мікроорганізмів. Основу цієї групи становлять антисептики, дезінфектори.
  2. Засоби вибіркової протимікробної дії, які впливають на конкретний тип бактерії, характеризуються широким спектром терапевтичної дії. До них зараховуємо антибіотики та синтетичні антибактеріальні препарати.

Використання двох або більше протимікробних засобів дає можливість максимально розширити спектр їх дії, що значно посилює антибактеріальний ефект.

Які антибактеріальні препарати використовуються сьогодні

  • Комбіновані антибактеріальні препарати. Містять у своєму складі різні додаткові речовини. Такі засоби ефективно впливають на декількох збудників, наприклад препарат «Полімік». Він у собі поєднує два лікарські засоби: антибактеріальний засіб із групи фторхінолонів — офлоксацин та протипротозойний та антибактеріальний засіб — орнідазол.
  • Антибактеріальні препарати широкого спектра дії. Такі засоби дають можливість вести ефективну боротьбу практично з усіма видами мікробів, що наразі існують.  Цей вид антибіотиків негативно впливає ріст і розмноження грампозитивних і грамнегативних типових та нетипових форм бактерій.
  • Речовини вузької спрямованості. Вони допомагають нашому організму боротися з певними мікроорганізмами. Бензилпеніцилін, еритроміцин, олеандо­міцин активні переважно щодо грампозитивних мікроорганізмів.
  • Сучасні протигрибкові антибактеріальні препарати. Вони дають змогу ефективно позбутися мікозів і псевдомікозів.

Антибактеріальні препарати широкого спектра дії: що потрібно знати

До цієї группи належать:

  1. Напівсинтетичні пеніциліни: ампіциліну тригідрат, ампіокс, карбеніцилін, амоксицилін.
  2. Цефалоспорини: цефалексин, цефазолін, цефтріаксон, цефепім, цефотаксим.
  3. Тетрацикліни:
  •  природні: тетрациклін, окситетрациклін;
  • напівсинтетичні: метациклін (рондоміцин), доксициклін (вібраміцин).
  1.  Левоміцетини.
  2. Аміноглікозиди: стрептоміцину сульфат, стрептоміцин-хлоркальцієвий комплекс, гентаміцин, амікацин, канаміцин.

Антибактеріальні таблетки широкого спектра дії вживають при хронічних, гострих захворюваннях дихальної, шкірно-м’язової, статевої, сечовидільної систем, шкірних покривів, ШКТ — наприклад, Цефтріаксон. Антибактеріальні протизапальні препарати нерідко мають безліч протипоказань, тому перед початком їх застосування обов’язково потрібно порадитися з лікарем.

Такі протимікробні препарати призначаються:

  • при емпіричному лікуванні на основі клінічних показань;
  • якщо збудник стійкий до цільових антибактеріальних засобів;
  • при діагностуванні інфекції, за якої збудниками хвороби є одночасно кілька типів мікроорганізмів;
  • для профілактики інфекційних захворювань після операційного лікування.

Антибактеріальні препарати важливо приймати за призначенням лікаря відповідно до встановленої схеми. Вони впливають на мікроорганізми, а за неправильного приймання можуть викликати резистентну реакцію: збудники інфекцій стають нечутливими до компонентів лікарського засобу. Це може призвести до зниження ефективності медикаментів.

*На правах реклами