ГоловнаНовини Здоров'яЧому ми прощаємо і засуджуємо?

Чому ми прощаємо і засуджуємо?

Незалежно від того, чи засуджуємо ми лиходія в кіно або відчуваємо особисту образу, ми щодня даємо чомусь або комусь моральну оцінку. З точки зору нейропсихології, акт моральної оцінки ситуації неймовірно складний і має багато спільного з інтенціональностю. Однак, що якщо злочинець не хотів здійснювати жахливий вчинок? Виправдаємо ми його? Нове дослідження вивчило нейроанатомічну основу прощення.

У своєму новому дослідженні Джорджія Силани з Віденського університету розглянула реакції людського мозку, а точніше його верхньої скроневої борозни, на ту чи іншу інформацію ззовні.

Як пояснюють вчені, зріле, моральне судження про протиправне діяння ґрунтується не тільки на заподіянню шкоди, але також враховує намір і психічний стан злочинця. Коли між цими складовими є явна суперечність, найчастіше, намір ставиться вище результату дії.

Дослідження показало, що при виникненні суперечності між наміром і результатом дії під час формування судження, люди схильні фокусуватися на наміри. Цей показник вважається універсальною ознакою зрілих моральних суджень у багатьох культурах. Однак, необхідно було вивчити цей аспект з анатомічної точки зору, щоб зрозуміти, чи можуть відмінності в обсязі і структурі деяких областей мозку пояснювати відмінності в моральних судженнях.

Нейроанатомічна основа вибачення

Дослідники попросили 50 учасників виробити моральну оцінку 36 унікальних історій з чотирма можливими наслідками.

Після прочитання оповідань учасникам ставили запитання, за допомогою яких вони могли оцінити ситуацію: наскільки морально прийнятна поведінка людини, а також наскільки сильна його вина у скоєному?

Під час експерименту мозкова діяльність учасників аналізувалася за допомогою воксельної морфометрії – методики нейровізуалізації, яка дозволяє проводити цілісний аналіз змін мозку, одночасно зберігаючи високу ступінь специфічності конкретної його сфери.

Верхня скронева борозна

Дослідники також використовували нейровизуалізацію для локалізації нейронних областей, відповідальних за менталізацію – здатність людини правильно оцінювати психічні стани (переконання, наміри і бажання інших, грунтуючись на їх поведінці.

Люди з розвиненою верхньою скроневою борозною більш схильні до прощення

У результаті вчені виявили зв’язок між відмінностями в ступені морального судження про ненавмисну шкоду і об’ємом лівої ділянки головного мозку.

Чим більший обсяг сірої речовини в верхній скроневій борозні, тим менше засуджуються ненавмисні злочини.

Таким, чином, можна зробити висновок: люди з розвиненою верхньою скроневою борозною менше за інших схильні до засудження.

Джерело: Likar.info