Хвороб очей існує безліч. У цій статті ми вам пропонуємо ознайомитися з деякими з них.
Хвороба сухого ока
Синдром сухого ока – це комплексне захворювання, яке виникає через зменшення кількості слізної рідини, яка утворює захисну плівку на поверхні ока. У переважній більшості випадків хвороба сухого ока не виникає внаслідок яких небудь інфекцій. Фахівці вважають, що основною причиною захворювання є генетична схильність, при якій в оці порушуються обмінні процеси.
Сприяти розвитку хвороби сухого ока можуть і деякі умови зовнішнього середовища: сухий клімат, кондиційоване повітря, частий вплив сигаретного диму на очі і інші фактори.
І, звичайно ж, важливу роль у порушенні секреції слізної рідини відіграє вік людини. Відзначено, що в літньому віці (старше 60 років) в людському організмі виробляється приблизно на 40% менше жирового секрету. Недолік жиру в свою чергу збільшує швидкість випаровування слізної плівки.
Лікування хвороби сухого ока завжди носять індивідуальний характер. У ряді випадків пацієнтові буває досить регулярно використовувати краплі штучної сльози, яких на сьогоднішній день налічується кілька видів.
Інший метод лікування синдрому сухого ока полягає в закупорюванні слізного каналу спеціальними колагеновими пробками, які з часом розсмоктуються.
Для запобігання розвитку захворювання (принаймні, у віці до 40 років) вживайте достатню кількість води, а також намагайтеся частіше моргати, особливо при читанні і роботі за комп’ютером.
При синдромі “сухого ока» (офісному синдромі) спробуйте сльозо замінники по необхідності, 2 рази на рік проводите масаж комірцевої зони (10 днів) + вітамінотерапія.
Амбліопія
Амбліопія, або як її ще називають «ледаче око» – порушення зору, при якому один з очей майже не задіяний в процесі зору. При амбліопії ліве і праве око бачать занадто різні картинки, і мозок не в змозі побудувати цілісний образ. У підсумку мозок просто нехтує роботою одного ока, і переключається на обробку зорової інформації, що надходить з іншого ока. Згодом не задіяний у процесі зору око починає атрофуватися.
У маленьких дітей з таким розладом нормальний бінокулярний зір так і не формується. А якщо амбліопія розвинулася після формування бінокулярного зору, то з часом воно пригнічується.
На сьогоднішній день лікарі розглядають кілька причин, що призводять до захворювання: різниця в розмірах очного яблука, а також яскраво виражена далекозорість одного ока та астигматизм. Нерідко амбліопія розвивається на тлі косоокості. Наприклад, у дитини одне око може бачити чітку картинку, а друге – розмиту. У підсумку, мозок сприймає інформацію тільки лише з того ока, який бачить більш якісну картинку.
Корекцію зору при амбліопії краще провести якомога раніше. Дане захворювання не проходить самостійно з віком і потребує лікування. Для відновлення нормального зору необхідно штучно погіршувати якість зору другого ока, щоб фіксуючим у підсумку став амбліопічне око. Крім того, застосовується цілий комплекс різних лікувальних процедур: лазерна корекція, виправлення становища очного яблука хірургічним методом, курс вітамінотерапії, фотостимуляція слабкого ока, очкова корекція та інші методи.
За умови, що діагноз поставлений на ранніх стадіях захворювання, амбліопія в більшості випадків піддається лікуванню.
Опік очей
При надмірному впливі на орган зору деяких фізичних і хімічних факторів виникає опік ока – пошкодження, яке, в основному, зачіпає передні відділи ока.
Залежно від пошкоджуючого агента, опіки діляться на кілька видів:
- термічні опіки – виникають при впливі дуже високих або низьких температур. Як правило, термічні опіки швидко остигають, тому переважно локалізуються на передніх відділах очей;
- хімічні опіки – пошкодження очей, які виникають внаслідок попадання на орган хімічно агресивних речовин, наприклад кислот і лугів;
- променеві опіки – виникають при впливі на око короткохвильового і довгохвильового випромінювання. Наприклад, такі опіки можна отримати при зварюванні, на гірськолижних курортах, в солярії та інших місцях.
При отриманні опіків очей важливо правильно надати першу допомогу. Для початку необхідно рясно промити очі нейтралізуючими розчинами. Наприклад, при опіках кислотою можна використовувати 2% розчин соди, а при опіку лугом – 2% розчин борної кислоти.
Після усунення шкідливого чинника необхідно запобігти виникненню вторинної інфекції. Для цього потрібно закапати антибактеріальні очні краплі, а також скористатися мазями з вмістом антибіотика. Після чого на пошкоджене око (або очі) потрібно накласти стерильну пов’язку і відправитися в медичний заклад.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ОСНОВНІ МЕТОДИ ОЗДОРОВЛЕННЯ ОЧЕЙ
