Синдром дисбактеріозу кишечника

Дисбактеріоз — це не окреме захворювання, а синдром, який може виникнути при цілому ряді хвороб.

дисбактеріозКишечник — орган травлення, в якому відбувається остаточне всмоктування поживних речовин у кров, а зайві речовини виходять з організму разом з каловими масами. Робити цю важливу роботу кишечнику допомагають численні мікроорганізми, що проживають на його поверхні.

Це переважно корисні трудівники, які допомагають травленню, що сприяє синтезу амінокислот і вітамінів, засвоєнню різних мікроелементів, вони також перешкоджають росту хвороботворних бактерій, які проживають з ними у безпосередньому сусідстві. Проте в деяких випадках відбувається порушення здорового балансу, і шкідливі мікроорганізми (умовно-патогенна флора) починають посилено розмножуватися. Це стан і називають дисбактеріозом.

Що таке дисбактеріоз

Неправильно вважати дисбактеріоз самостійним захворюванням, адже існує кілька факторів, що сприяють його розвитку. Серед основних: алергічні реакції, незбалансоване харчування, часті ГРВІ та ГРЗ, кишкові інфекції та хвороби ШКТ, стреси, вікові зміни властивостей мікрофлори кишечника, хіміотерапія, променева терапія, тривала гормональна терапія і тривалий прийом різних медикаментів (в першу чергу антибіотиків).

Тому для ефективного лікування дисбактеріозу крім безпосереднього лікування цього стану необхідно усунути ті основні фактори, які його викликали. Безумовно, це не завжди можливо, наприклад, хворим на онкологічні захворювання не можна скасовувати призначений курс хіміотерапії, так як це викликає ріст ракових клітин. Однак у таких випадках призначають спеціальне харчування і препарати, що значною мірою знижують ріст умовно-патогоенной мікрофлори і підтримують життєдіяльність корисних мікроорганізмів.

В інших же випадках, наприклад, якщо дісбактероз викликаний неправильним харчуванням, стресами або тимчасовим прийомом антибіотиків відновити порушену мікрофлору не так складно, потрібно лише усунути несприятливі фактори і пройти відповідний курс лікування.

Симптоми дисбактеріозу

При підозрі на дисбактеріоз необхідно в першу чергу звернути увагу на такі симптоми з боку ШКТ як нудота, блювота, металевий смак у роті, відсутність або зниження апетиту, запори, діарея, відчуття неповного випорожнення кишечника, часто повторювані епізоди болю в животі, здуття живота.

Серед можливих супутніх симптомів: слабкість, головний біль, порушення сну, швидка стомлюваність, алергічні висипання на шкірі і слизових, що зазвичай супроводжується характерним для цього стану сверблячкою.

Які саме будуть присутні симптоми і наскільки сильно вони будуть виражені залежить від стану хворого, але однозначно, що в кожному випадку це буде «індивідуальний набір». Це залежить і від основної причини, що викликала дісбактероз, і від віку пацієнта, і від ступеня дисбактеріозу. Що стосується ступенів тяжкості дисбактеріозу, то фахівці виділяють такі: латентна, середня, важка, а також стафілококовий, протейний і асоційований дисбактеріози.

Діагностика

При підозрі на дисбактеріоз потрібно обов’язково звернутися до гастроентеролога, який за наявності характерних скарг призначить відповідне обстеження: мікробіологічне дослідження калу (так виявляють порушення мікробіоценозу кишечника) і копрологічне дослідження (визначає характер порушень функцій кишечника — процеси перетравлення та всмоктування). І тільки на підставі результатів обстеження може бути поставлений діагноз «дисбактеріоз кишечника» та призначено індивідуальне лікування, що враховує індивідуальний стан пацієнта.

Лікування

Оскільки дисбактеріоз — це клініко-лабораторний синдром, що виникає при самих різних захворюваннях, він має безліч видів і форм, що залежать від основного захворювання і збудника. Тому лікування даного синдрому потрібно починати з лікування основного захворювання.

Однак незважаючи на те, що дисбактеріоз є наслідком чогось, лікувати його потрібно обов’язково, адже за відсутності адекватного, і, до речі, досить тривалого лікування дисбактеріоз стане одним з факторів, що сприяють затяжному перебігу основного захворювання, і може викликати розвиток ускладнень з боку ШКТ та інших органів.

Основне завдання лікування — відновити постраждалу мікрофлору. Тому основний упор в лікуванні роблять на відновлення популяції власних корисних мікроорганізмів і замісну терапію (введення біфідобактерій ззовні). При даному захворюванні також необхідно строго дотримуватися дієти і вводити в раціон кисломолочні продукти, такі як кефір, кисляк, йогурт та ін. Істотно уповільнюють процес відновлення шкідливі звички, тому для ефективного лікування необхідно відмовитися від алкоголю та куріння.

Що ж до медикаментозної терапії, то вона завжди призначається суто індивідуально і залежить від багатьох факторів: основного діагнозу, віку, екологічних умов проживання, стану психіки пацієнта. У будь-якому випадку лікування дісбактероза — це завжди комплекс заходів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ВИЯВИ ДИСБАКТЕРІОЗУ

МЕТАФІЗИЧНІ ПРИЧИНИ ХВОРОБ ШЛУНКА