ГоловнаХвороби і лікуванняНеврологіяБіполярний афективний розлад

Біполярний афективний розлад

До 6 мільйонів українців хворіють БАР різного ступеня тяжкості. На жаль, лише деякі отримують кваліфіковану допомогу.

Біполярний розлад характеризується різкою зміною настрою. Ще 5 хвилин тому чоловік перебував на вершині успіху і блаженства, а зараз він перебуває в глибокій депресії, з якої не може вийти без сторонньої допомоги. Потім депресія знову змінюється на ейфорію, і ці зміни відбуваються з різною швидкістю та з періодичністю залежно від стану кожного конкретного пацієнта і тяжкості розвитку БАР.

За даними психіатрів на сьогоднішній день в країнах центральної і східної Європи від одного до трьох відсотків дорослого населення страждають різними формами маніакально-депресивного психозу.

На жаль, до сьогоднішнього дня науковці не встановили точну причину виникнення БАР. Найпоширенішою серед психіатрів є теорія неконтрольованого гормонального фону мозкових клітин, який і викликає перепади в настрої. Найчастіше діагноз БАР ставлять у віці 15-30 років. Вчені не виключають спадкової схильності до цього захворювання, хоча й запевняють, що генетика не є єдиним фактором ризику.

Депресія небезпечніша за ейфорію?

Все залежить від ситуації. Дійсно, маніакально-депресивний психоз який залишився без лікування або недолікований характеризується глибокою депресією з усіма її жахливими симптомами: тривога, безсоння, байдужість до оточуючих, втрата інтересу до життя і навіть спроби суїциду. Але і стан ейфорії при БАР таїть у собі чимало небезпек.

Зазвичай людина в такому стані погано контролює себе в будь-якій області, якою в даний момент займається.

Екстремальне водіння, безрозсудний секс, неймовірні витрати в супермаркетах – все це симптоми саме ейфорійної фази БАР. Дуже часто все це супроводжується підвищеним вживанням алкоголю, енерджайзерів або наркотиків, і тоді наслідки можуть бути непередбачуваними як для самої людини, так і для його близьких.

Якщо у пацієнта БАР переважають депресивні або змішані фази психічного стану, то психіатри зазвичай говорять про наявність біполярного розладу II типу. Навпаки, БАР I типу характеризується переважанням ейфорійного стану. Так що якщо ви в колективі або на святі спостерігаєте хлопчика або дівчинку «запальничку» з дещо неадекватною поведінкою, то є шанси, що перед вами маніакально-депресивний психопат I типу.

На жаль, дуже часто (за деякими оцінками до 70% випадків) встановити тип БАР практично неможливо, так як ейфорія і депресія змінюють один одного з непередбачуваною періодичністю, а іноді і той, і інший стан присутній в людині практично одночасно. У цьому випадку психіатри говорять про розлад змішаного типу.

Біполярний афективний розлад

БАР – не вирок?

Найбільша проблема з діагностикою БАР на пост-радянському просторі – це побоювання постановки на облік в психоневрологічному диспансері, який тягне за собою істотні обмеження на професійну діяльність та службу в армії, неможливість отримати водійські права і проблеми з реєстрацією сімейних взаємин. Тому і в Росії, і в Україні психіатри дуже часто рекомендують при наявності підозр звертатися саме в приватну консультацію, а не в державний психоневрологічний диспансер.

Втім, і в західних країнах до 90% пацієнтів з БАР визнають, що діагноз поставив великий і жирний хрест на їх професійній кар’єрі і сімейному життю. Пов’язано це насамперед з тим, що близькі, друзі та колеги не вміють або не хочуть співіснувати поряд з маніакально-депресивними пацієнтами. І навряд чи можна когось дорікати за це, тим більше, що дуже часто БАР супроводжується схильністю до суїциду і різними видами патологічної залежності: азартні ігри, алкоголь, наркотики і так далі.

Біполярний афективний розлад

Без таблеток не вижити

За оцінками медиків, найкращі шанси на повне одужання або довгострокову ремісію захворювання мають ті пацієнти, які почали лікувати БАР на ранніх стадіях, а також поєднують медикаментозну терапію з психосоціальною реабілітацією. Рання діагностика захворювання – це серйозна проблема, і для її вирішення потрібна державна підтримка з питання постановки на облік у психоневрологічний диспансер. Якщо це питання не вирішити, то більшість пацієнтів з БАР так і залишаться без медичної допомоги, так як далеко не всі можуть собі дозволити приватного лікаря психіатра.

На жаль, в українській психіатрії усе ще радянські порядки. Якщо ви зверніться до психіатра в офіційному порядку і вам виставлять ось такий діагноз, то неодмінно візьмуть на диспансерний облік.

З медикаментів найчастіше пацієнтам з БАР виписують препарати, що сприяють стабілізуванню настрою і не допуска.ть нападів, як депресії, так і ейфорії. Якщо підібрати медикаменти все-таки не вдається, то в деяких випадках допомагає электрошоковая терапія. Не менш важливим інструментом лікування є психосоціальна підтримка пацієнта. Довгостроковий позитивний контакт з психотерапевтом, підтримка друзів і родичів, особиста установка на позитивний результат захворювання – в сукупності всі ці фактори можуть допомогти повністю вилікуватися від біполярного розладу.