Застосування низькоінтенсивного імпульсного ультразвуку в поєднанні з мікропухирями може поліпшити доставку хіміотерапевтичних препаратів, що використовуються для лікування раку.
У своєму дослідженні група литовських дослідників з трьох університетів повідомила, що час виживання мікропухирців є найкращим показником для визначення ефективності сонопорації, тобто розриву мембрани ракової клітини, викликаного ультразвуком.
На сьогоднішній день широко досліджується метод, в якому ультразвук разом з мікробульбашками застосовується для поліпшення доставки протиракових ліків в уражені клітини.
Хоча в основному дослідження проводяться в лабораторних умовах in vitro, перші клінічні випробування вже почалися. Новий клас протиракових препаратів може виявитися ефективним при лікуванні поширених типів лейкемії.
“Наш головний висновок полягає в тому, що для прогнозування ефективності сонопорації необхідна тільки оцінка часу виживання мікропухирців. Отже, наші показники більш просунуті, ніж використовувана в даний час змінна управління інерційною кавітацією”, – пояснюють автори дослідження, представленого в журналі Scientific Reports.
