Коклюш — одне з найпоширеніших інфекційних захворювань. У 2016 році було зареєстровано близько 140 000 випадків зараження. Багато хто думають, що ним хворіють тільки діти, однак це не так. Про те, наскільки небезпечний коклюш і які існують способи профілактики, розповідає лікар-терапевт Дмитро Соловйов.

Як можна заразитися коклюшем

— Збудник коклюшу — бактерія «Bordetella pertussis», вона ж коклюшна паличка. Заразитися можна тільки від іншого хворого, коли той кашляє. Коклюшна паличка — великий пестунчик, вона може жити тільки всередині дихальної системи людини і швидко гине в зовнішньому середовищі (для неї згубне навіть сонячне світло). Так що для зараження потрібен тісний контакт. Наприклад, легко заразитися при звичайній розмові, але якщо ви знаходитеся на відстані трьох і більше метрів від хворого, то ви у відносній безпеці. Втім, якщо у людини немає імунітету до коклюшу, навіть невелика кількість бактерій може легко викликати інфекцію. Саме тому хворобу справедливо вважають дуже заразною.

Хто в групі ризику

Імунітет до коклюшу можна отримати двома способами. Перший — перехворіти цією інфекцією (розвивається стійкий і сильний імунітет, а ризик повторного захворювання йде до нуля). Другий — зробити щеплення. У такому випадку формується більш слабкий імунітет, тому вакцинацію повторюють кілька разів протягом життя. Щеплення не забезпечує абсолютний захист від коклюшу: в окремих випадках захворювання може виникнути, але при цьому буде протікати легше.

Таким чином, частіше на кашлюк хворіють діти молодшого віку. Дорослих від інфекції захищає імунітет: вони або перехворіли на кашлюк ще дітьми, або вже отримали всі потрібні щеплення. Однак епізоди захворювання серед дорослих не так вже рідкі: позначається ослаблення імунітету і часті випадки відмови від вакцинації.

Коклюш

Як розпізнати захворювання

Підступність кашлюку полягає в тому, що до настання характерного болісного кашлю його не відрізнити від банальної ГРВІ або бронхіту. З моменту потрапляння збудника кашлюку в організм до перших проявів хвороби, як правило, проходить тиждень. Потім з’являється легке покашлювання, нежить, температура тіла підвищується до 37-38 градусів, розвивається загальна слабкість, може виникати озноб. Ці симптоми турбують ще тиждень, і тільки потім з’являється характерний «гавкаючий» кашель.

Одного разу почувши кашель при коклюші, ви навряд чи його з чим-небудь сплутаєте. Нападоподібний, раптовий і сухий — хворий надовго закашлюється, зрідка встигаючи вдихнути повітря (і то лише для того, щоб продовжити кашляти). Такі напади можуть доводити до блювоти і супроводжуватися сильною напругою: як м’язовою, так і психологічною. Вони можуть провокуватися різноманітними зовнішніми чинниками: їжею, втомою, стресом.

Тривалість кашльової фази кашлюку може досягати місяця (часом і більше). У маленьких дітей коклюш протікає більш швидко і важко, а серед підлітків і дорослих трапляються атипові, більш легкі форми хвороби. Бувають і затяжні випадки, при яких кашель не відпускає кілька місяців.

Незважаючи на те що існують лабораторні аналізи (в тому числі посів мазка із задньої стінки глотки або визначення антитіл до кашлюкової палички в крові), що підтверджують діагноз коклюшу, вони нерідко дають псевдонегативний результат. Тому основним методом діагностики кашлюку служить клінічний метод — тобто постановка діагнозу на підставі характерних симптомів та огляду хворого.

Кашель

Як лікувати коклюш

Так як коклюш викликають бактерії, то при лікуванні використовуються антибіотики. Підходять навіть найпростіші ліки групи пеніцилінів — коклюшна паличка чутлива до них. Однак проблема в тому, що на ранній стадії симптоми коклюшу відрізняються від застуди, через що в перші дні хвороби антибіотики призначаються рідко. Після початку сильного кашлю ефективність антибіотиків різко знижується. Справа в тому, що кашель при коклюші, який розігрався так званого центрального походження: за час хвороби виникає сильне роздратування кашльового центру в головному мозку, воно не стихає навіть при повному позбавленні організму від збудника. Для полегшення симптомів призначаються ліки, що допомагають зняти сухий кашель. У період перебігу захворювання потрібно відлежатися вдома (важливо при цьому не забувати частіше провітрювати приміщення) — зовнішні чинники часто провокують напади кашлю. До того ж у перший місяць хвороби хворий легко може заразити оточуючих.

Чому потрібно звернутися до лікаря

Коклюш — далеко не єдине захворювання, при якому турбує кашель. Цілком може бути, що у пацієнта розвинулась якась інша хвороба: будь то дебют бронхіальної астми або запалення легенів. Багато випадків кашлюку успішно лікуються в домашніх умовах, проте іноді може знадобитися госпіталізація. В особливості це відноситься до ослабленим пацієнтам і маленьким дітям, які погано переносять напади кашлю. У таких випадках кашель буває неймовірно болісний і навіть може становити загрозу для життя. Іноді тимчасово потрібна штучна вентиляція легенів. Не варто недооцінювати небезпеку коклюшу.

Як і у випадку з іншими хворобами органів дихання, відновлення відбувається поступово. Сама хвороба може тривати до трьох місяців, але навіть після припинення епізодів кашлю протягом кількох тижнів можуть зберігатися задишка при ходьбі і загальна слабкість.

Як запобігти розвитку коколюша

Лікувати коклюш непросто. Тому використовуються вакцини, що дозволяють створити штучний імунітет проти цієї хвороби і тим самим уберегтися від зараження. В Україні традиційно використовується вакцина під назвою АКДП: її кілька разів вводять дітям у віці трьох місяців, 4,5 місяців, півроку і півтора років. Існує також декілька вакцин іноземного виробництва, які забезпечують хороший імунітет проти коклюшу, однак при цьому мають менше побічних ефектів і легше переносяться.

Крім вакцинації дітей, є варіанти щеплень від коклюшу для вагітних, які дозволяють передати короткостроковий імунітет новонародженій дитині і захистити його від коклюшу протягом перших місяців життя (коли хвороба протікає особливо важко). Втім, в Україні вони поки не поширені.

Додайте UkrHealth в обрані джерела Додати в обрані Google News